Марія бажала сповістити радісну вістку Йосифові, та раптом зупинилася: чи повірить він у те, що і їй не вкладається в голові? Без мужа народити сина? Одна надія була лише на Бога. В руки Творця вона віддала долю свою і Йосифа, а разом з тим і долю всіх людей.
“І в нашому житті бувають терпіння, але ми в них часто губимося, забуваючи про Бога, - говорить архієпископ Ігор Возьняк з УГКЦ. - Хай приклад Марії вчить нас у всіх потребах і терпіннях прибігати до Бога і віддавати в Божі руки все, що зустрінеться нам на життєвому шляху: наші справи, нашу долю і долю рідних і близьких. А Бог, як добрий батько, поведе найкращою дорогою і заведе до вічного щастя в небі”.
Святковий сайт УПЦ (МП) «Благовіщення» з нагоди події представляє підбірку різних публікацій на тематику цього свята. На сайті можна ознайомитися з історією святкування, звичаями, особливостями православного богослужіння, почитати богословські проповіді. Окрім цього, тут є галерея різних ікон, відомості про храми і монастирі Благовещенські, медіа-файли, святкові листівки.
Свято Входу Господнього до Єрусалима — одне з дванадцяти головних свят візантійської традиції. Воно безпосередньо пов’язане з попереднім днем – Лазаревою суботою, спомином про воскрешення Ісусом праведного Лазаря. Обидва дні мають спільний тропар, в якому прославляється воскрешення Лазаря як прообраз майбутнього загального воскресіння та вітання переможця смерті Ісуса зеленим листям та вигуками «осанна».
Перші зображення Входу Господня до Єрусалима відомі з IV століття.
У IX-XII ст. в Софії Константинопольській Лазарева субота, пов’язана із святом Входу в Єрусалим, була днем хрещення дітей.
У Московії з XVI і до часів Петра Першого велике значення придавали символічній процесії на осляті. Під час цього чину московський патріарх чи архієрей, тримаючи в руках хрест, їхав через місто верхом на «осляті» — часто замість віслюка використовували нарядженого коня, якого вів за узду цар чи хтось із знаті. Перед віслюком везли прикрашене та обвішане солодощами вербне дерево, гілля з якого роздавалося людям після завершення чину.
Немає коментарів:
Дописати коментар