Рождество Христово: иконография, иконы, картины

Надежда Нефедова | 08 января 2015 г.

Возникновение изображений того или иного праздника, как правило, связано с возникновением устойчивой традиции празднования. В ранней Церкви существовало празднование Эпифании (Богоявления), посвященное сразу двум событиям: Воплощению и Крещению. Это совмещенное празднование возникло не позднее III века. В VI веке сначала в Римской Церкви, а к концу века и на Востоке Рождество Христово выделяется из празднования Эпифании в самостоятельное отдельное торжество. Первые дошедшие до нас образы Рождества относятся именно к VI веку.

Источниками иконографии являлось как Священное Писание (Мф.:1-2; Лк.:2), так и устное Предание, зафиксированное в таких апокрифах как Протоевангелие Иакова (гл. 17-23) и Евангелие псевдо-Матфея гл. 13-14).

Воплощение Спасителя описывалось в изобразительном искусстве с помощью двух основных сюжетов: собственно «Рождество» и «Поклонение волхвов». Для каждого из этих сюжетов формируется своя иконография. Древнейшие изображения Рождества выполнены в технике рельефа на каменных саркофагах.

Саркофаг из Мантуи. Прорись. 320-335 г.

Схема этих сцен обычно очень лаконична: в центре помещаются ясли с Младенцем, рядом восседает на камне или в плетеном кресле Богородица, в небе — Вифлеемская звезда. У яслей изображаются осел и вол, о присутствии которых в вертепе повествует Предание. Вол понимается толкователями как символ подзаконного иудейского народа, а осел — как символ не ведающих истинного Бога язычников. Иногда в композицию включается изображение пастуха, пришедшего поклониться Христу.

Рождество и поклонение волхвов. Фрагмент саркофага. IV в. Музеи Ватикана, Рим

При создании иконографии «Поклонение волхвов» художники использовали уже существовавший в античном искусстве сюжет поклонения побежденных варваров императору. Там, где поверхность имела протяженный горизонтальный формат (на саркофагах, пиксидах), сцена разворачивалась как шествие волхвов к восседающей Богородице, держащей Младенца на руках. Позади Девы Марии мог изображаться Иосиф Обручник. Композиция иногда дополнялась изображениями вола, осла, верблюдов.

Поклонение волхвов. Саркофаг «Двух Заветов» или «догматический». 325-350 г. Музеи Ватикана. Фрагмент

Церковь празднует Собор Пресвятой Богородицы

На следующий день после праздника Рождества Христова, 8 января по новому стилю, православный мир отмечает важный праздник – Собор Пресвятой Богородицы. В этот день Православная Церковь с хвалебными и благодарственными песнями обращается к Богоматери, ставшей избранным орудием Промысла, родившей Спасителя. Именно потому, что Пресвятая Дева является Той, от которой родился, воплотился Спаситель наш Иисус Христос, и установлен этот праздник ее чествования сразу после Его Рождества.

Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдвяна легенда

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п'ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Преодоление язычества. прот. Александр Шмеманн о Рождестве

В Евангелии не указана точная дата рождения Иисуса Христа. Не указано даже время года, и судя по тому, что в евангельском повествовании говорится о пастухах, пасущих ночное стадо, можно подумать, что событие это произошло летом.

ПРОТОПРЕСВИТЕР АЛЕКСАНДР ШМЕМАН 

В Евангелии не указана точная дата рождения Иисуса Христа. Не указано даже время года, и судя по тому, что в евангельском повествовании говорится о пастухах, пасущих ночное стадо, можно подумать, что событие это произошло летом . Отсюда вопрос: откуда и как возникла христианская дата Рождества — 25 декабря [1] ? Вопрос этот  — не праздное любопытство. Отвечая на него, мы узнаём нечто и о сущности самой христианской веры, точнее — о понимании христианами своего отношения к внешнему, то есть Христа еще не знающему, в Него еще не верящему миру.

Рождественский сочельник и Рождество Христово. Ответы на вопросы

Что значит поститься до первой звезды? Как поститься в этот день болящим? Обязательно ли посетить ночную Литургию на Рождество и быть на службе в вечер Праздника? Праздновать ли Рождество в семейном кругу? Может ли за праздничным застольем сохранить молитвенный настрой?

ПРОТОИЕРЕЙ АЛЕКСАНДР ИЛЬЯШЕНКО 

6 января — Навечерие Рождества Христова, или Рождественский сочельник, — последний день Рождественского поста, канун Рождества Христова. В этот день православные христиане особенно готовятся к наступающему празднику, весь день наполнен особым праздничным настроением. Утром в Сочельник по окончании Литургии и следующей за ней вечерней в центр храма выносится свеча и священники поют перед ней тропарь Рождеству Христову. Службы и пост Сочельника имеют ряд особенностей, поэтому именно в эти дни на наш сайт приходит множество вопросов о том, как правильно провести Сочельник. Ответить на эти вопросы мы попросили протоиерея Александра Ильяшенко.

Дата Рождества Христова согласно историческим свидетельствам

I. ВВЕДЕНИЕ
1. Постановка вопроса
Прежде чем рассматривать исторические свидетельства о дате Рождестве Иисуса Христа, необходимо выяснить происхождение летоисчисления "От Рождества Христова".
В первые века для вычисления Пасхи архиепископами александрийскими в употребление в пасхалии была введена эра Диоклетиана. Св. Кирилл Александрийский написал пасхалию на 95 лет. Когда до окончания этой пасхалии оставалось еще 6 лет, в Риме монах Дионисий Малый решился продолжить ее на следующие 95 лет. Последний год в пасхалии Кирилла был 247 от Диоклетиана. Дионисий не пожелал вести счисление по годам этого "скорее тирана, чем государя", "нечестивого и гонителя", а предпочел отмечать годы от "воплощения Господа нашего Иисуса Христа" и поставил на место 248 года Диоклетиана 532 год. Это и есть первая известная в истории дата, поставленная по нашему счислению от Рождества Христова. Но, как замечает В.В. Болотов, Дионисий в своем исчислении основывался на данных пасхалистических, а не исторических, и его эра объективного научного значения не имеет [1]. В настоящее время не подлежит сомнению тот факт, что Дионисий Малый ошибся, по крайней мере, на 4-5 лет. Следовательно, нам необходимо исследовать точность эры Дионисия с исторической точки зрения.

Рождество Христово: Чудо прихода на землю Живого Бога

Проповедь митрополита Антония Сурожского на Рождество Христово.

Во имя Отца и Сына и Святого Духа.

Сегодня для всей Вселенной, знают об этом люди или не знают, для всей природы, мы поем чудо прихода на землю Живого Бога. Как говорит один из Отцов Церкви, Феофан Затворник, до Воплощения Божие присутствие было подобно волнам морским, которые бьют о берег морской; теперь же, с приходом Господа Иисуса Христа на землю, Божественное присутствие пронизывает все. Принимая крещение, получая миропомазание, причащаясь Святых Тайн, мы делаемся, как говорит опять-таки один из больших наставников Православной Церкви, присутствием на земля воплощенного Христа. И какая радость думать, что Бог наш стал теперь как бы живой частью нашего, сотворенного Им, мира.

Но одно мы должны помнить: какой это случилось ценой. Мы всегда думаем о воплощении Христа как о радости: родился Ребенок у Пречистой Девы Богородицы; но мы не помним о том, что родился Он для того, чтобы нас спасти от греха, и что это Ему стоило жизни. Поэтому, празднуя сегодня Рождество Христово, будем радоваться, будем ликовать о том, что Бог стал одним из нас, человеком навсегда, и что мы стали Его братьями. Его сестрами по человечеству, но также и по благодати, потому что Он нам дал Духа Своего Святого, Который нас пронизывает и делает родными Ему, родными Воплощенному Богу.

Есть древняя икона рождества Христова, где Спаситель не лежит в яслях, а на жертвеннике, потому что Он родился для того, чтобы умереть за нас, чтобы Свою жизнь нам дать, чтобы мы приобщились вечной жизни и, поистине, Божественной жизни через Его смерть и Воскресение.

Поэтому с какой благодарностью должны мы сегодня праздновать этот день Рождества Христова, но также, с каким чувством глубокой ответственности! Мы не можем легко к этому отнестись; если Бог стал человеком ценой Своей жизни и смерти, потому что так Он нас возлюбил, так Он поверил в нас, мы должны ответить на Его веру в нас творческой верностью. Поэтому начнем сегодня, еще раз, еще раз новую жизнь, достойную той любви, которую Бог явил нам Своим воплощением, Своей жизнью. Своей смертью, Своим воскресением, тем, что Он стал одним из нас, чтобы мы стали детьми Божиими. Аминь.

Зачем Бог стал Человеком?

Библейские книги говорят нам, что мир и человек в нем созданы Богом. Мир свидетельствует о своей самостоятельности и самодостаточности. Так открывается парадокс отсутствия Творца в Своем творении. 

В божественном смирении — кеносисе Бога перед тварью — Бог Сам становится человеком. Когда же в Человеке-Иисусе люди узнали Христа? 

Туринская плащаница. Это полотно, в которое, по преданию, было завернуто тело Христа после Его крестных страданий и смерти. Ученые до сих пор не могут ответить на вопрос, каким образом на ткани появилось изображение Христа

Трудно стать богом

«Зачем Бог стал человеком?» — в такой форме этот вопрос задавался в эпоху патристики, повторялся в Средневековье, продолжал задаваться, во многом уже по инерции, в эпоху Нового Времени. Он предполагал, что мироздание трехэтажно. На верхнем этаже восседает Бог — самоочевидный и наделенный всеми совершенствами. Задачей богословия было объяснить, каким образом совершенный Бог спускается «этажом ниже» — в мир людей.

Колядки виникли задовго до Різдва і охопили усю Європу

Юрій Савицький

03.01.2013

Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. 

Пост без прикрас

Священник Феодор Людоговский

Да простят меня читатели, но я не буду говорить о высоком. Жизнь наша в своем повседневном течении довольно прозаична. И еще. Как сказал приснопамятный митрополит Антоний Сурожский, проповедь надо говорить не вот этим людям, а «никому, кроме как самому себе». Поэтому буду говорить применительно прежде всего к своей ситуации: отец семейства – священник, пытающийся еще и заниматься наукой, жена почти всё свое время посвящает детям, которых у нас четверо.

Про «католицьке Різдво», «Новий рік імені Петра І» та інші нісенітниці

Автор: Сергій Грабовський

Telekritika.ua

Доцільно нагадати певній частині мас-медійного корпусу елементарні речі, які, втім, щороку виставляють українську журналістику в кумедному світлі

І знову впритул наблизився до нас новорічно-різдвяний (точніше, різдвяно-новорічно-різдвяний) цикл свят. І знову телеекрани, радіоприймачі та газетні шпальти ретранслюватимуть щонайменше три нісенітниці, пов’язані з цими святами. Звісно, технічні засоби медіакомунікації не винні, тягар відповідальності лежить на безвідповідальних журналістах, але... Лають за огріхи зазвичай телебачення чи пресу як такі. Тож щоби класичний вислів «коні не винні» мав під собою підстави, доцільно нагадати певній частині мас-медійного корпусу елементарні речі, які, втім, щороку виставляють українську журналістику в кумедному світлі. І не тільки її, бо колишні журналісти, ставши спічрайтерами в державних мужів, перетворюють своїх патронів на персонажів нескінченних вітчизняних політичних фарсів.

Отже, увага!

Нісенітниця перша. 24 і 25 грудня щороку – в більшому чи меншому масштабі – на всю країну звучить словосполучення «католицьке Різдво». Мовляв, зараз народження Спасителя відзначають католики (інколи додають: «і протестанти» – добре, хоч згадують, що є на світі й такі християни), а 7 грудня Різдво відзначають православні.

Як ми колядували. ФОТО

Як святкується Різдво в різних країнах світу

Різдво - одне з найголовніших і шанобливіших свят. На жаль, непримиренність і ортодоксальність деяких релігійних діячів перешкодила подоланню плутанини в літочисленні, тому західні християни відзначають Різдво в кінці грудня (як правило, 25 числа), а східні - на початку січня (7 числа). Різдво нерозривно пов’язане з святкуванням Нового року. У багатьох європейських і інших країнах існує поняття різдвяних канікул - неодмінної зимової відпустки для дітей і дорослих, що триває з 24 або 25 грудня до перших чисел нового року.

Віфлєєм

Це невелике місто на Ближньому Сході розташоване у межах сучасного Ізраїлю. Саме тут народився Ісус Хрістос, чиє народження з часом стало святом для величезної кількості людей. По Віфлєєму кожного Різдва неодмінно проходить особлива процесія - попереду чорний кінь, що везе хрест, трохи позаду свита вершників.

На центральній площі Віфлєєма на Різдво встановлюють високий стовп, увінчаний зіркою, яка символізує ту саму віфлєємськую зірку, що вказала волхвам час і місце народження Спасителя.

Як святкують католицьке Різдво в різних країн світу

У ніч з 24 на 25 грудня католики і протестанти відзначають Різдво Христове. У 145 країнах світу це найважливіше державне і релігійне свято. У всіх католицьких храмах цього вечора проходять Різдвяні богослужіння. Під час служби на вівтарі лежить фігурка немовляти - Ісуса Христа.

Після закінчення урочистої служби та проголошення Різдва Христового, її виносять із храму й урочистою процесією вирушають до вертепу. Різдвяний обряд освячення вертепу завершує грандіозний феєрверк.

Усі католики і протестанти вважають Різдво сімейним святом і поспішають зібратися разом за розкішно накритим столом. Проте в кожній країні є свої звичаї, яких на Різдво завжди намагаються дотримуватися, повідомляє tochka.net.

Руслана - Добрий вечір тобі

Нова радість стала - Волинський Народний Хор

Різдвяні послання: Бенедикт XVI та Варфоломій І про сучасні проблеми людства

Автор: Володимир Бурега

25 грудня 2011 року, коли більшість християн світу святкують Різдво Христове, Папа Римський Бенедикт XVI та Константинопольський патріарх Варфоломій І оприлюднили свої Різдвяні звернення. За традицією такі послання містять загальні роздуми цих церковних лідерів про сучасний стан людства та про ті проблеми, які хвилюють жителів нашої планети.

Veni ad salvandum nos!

Звернення папи Бенедикта “Urbi et Orbi” за своєю структурою виглядає цілком традиційним. Перша частина тексту містить богословські роздуми над темою Різдва, друга присвячена сучасним проблемам людства.

В першій частині послання за відправний пункт своїх роздумів папа бере один з латинських церковних гімнів: «Еммануїле, наш царю та законодавче, надія та спасіння народів: прийди спасти нас, Господи, наш Боже». Зокрема папа каже:

«Прийди спасти нас! (лат. - Veni ad salvandum nos!) Це – волання людини кожного часу, яка відчуває, що не спроможна сама подолати труднощі і небезпеки. Вона потребує вкласти свою руку в руку більшу та сильнішу, руку, яка з висот простягається до неї. Дорогі брати й сестри, ця рука – це Христос, що народився у Вифлеємі з Пречистої Діви Марії. Він – рука, яку Бог простягнув людству, щоб допомогти йому вийти з рухомих пісків гріха та поставити його на ноги на скелі, на міцній скелі Своєї Істини та Своєї Любові».

Папа Римський привітав християн з Різдвом

Папа Римський привітав усіх християн з Різдвом

АР

Папа Римський Бенедикт XVI звернувся сьогодні опівдні з традиційним різдвяним посланням і благословенням, привітавши католиків усього світу зі святом Різдва Христового.

Звертаючись з балкона Собору Святого Петра у Ватикані до тисяч вірян, що заповнили величезну площу, і до всіх тих, хто слухає його по радіо і телебаченню, понтифік оголосив: Христос народився для нас. Бенедикт XVI зазначив, що Ісус означає Спаситель, і він був посланий на землю, щоб врятувати людей від зла, що існує всередині них: прагнення відокремитися від Бога, зарозумілої пихи, конкуренції зі Всевишнім і бажання самим вирішувати, що є добро, а що зло. "Тільки Бог, який є любов, може врятувати нас", - сказав понтифік.