пʼятниця, 30 березня 2012 р.

У Швейцарії за останні десять років частота евтаназії зросла в сім разів


У Швейцарії за останні десять років частота евтаназії зросла в сім разівКількість швейцарців, які пішли з життя за допомогою евтаназії, за десятиліття зросла в сім разів
Reuters

Кількість швейцарців, які пішли з життя за допомогою евтаназії, зросла в сім разів до 2009 року (у порівнянні з 1998 роком), повідомляє The Daily Mail.
Федеральне статистичне управління Швейцарії вперше опублікувало статистику з евтаназії.

Згідно з наведеними даними, в 1998 році до допомоги евтаназії вдалися 43 швейцарці, а в 2009 році - 300, що склало 4,8 на 1000 смертей. У 90 відсотках випадків ті, хто прийняв рішення піти з життя за допомогою евтаназії, були старші 55 років, і лише один відсоток - молодші 35.

четвер, 29 березня 2012 р.

ЗРОБИ ДОБРО!




Благодійна акція триває!

В суботу з 11.00 до 14.00 буде прийом Ваших пожертв біля метро Академмістечко. Телефони організаторів вказані на сторінці заходу.
 

Ті хто не може під'їхати пишіть сюди свої адреси, телефони і наші люди приїдуть до вас в суботу в першій половині дня, або телефонуйте нам.

Татьяна Жук
0639973286

Наташа Трофимова
0976903454

Роман Мельниченко
066 293 10 15

Робіть розсилку цієї інформації!!

Гастрономи 1970-их: продавці, покупці і товари (ФОТО)


В епоху дефіциту споживач ставав не стільки покупцем, скільки "діставалою", вибивалою, і до того ж трошки корупціонером (бо часто "діставав" потрібний товар із переплатою). Це були люди особливої породи, які мали унікальні бійцівські якості.
Щойно у видавництві "Варто" побачила світ нова книга письменника й історика Станіслава Цалика "Киев. Конспект 70-х". Це перше в Україні видання, присвячене повсякденному життю городян у десятиріччя, яке в ті часи називали "розвиненим соціалізмом", а пізніше –"застоєм".
Автор розповідає про різні аспекти буття мешканців столиці Української РСР – одержання прописки й обмін квартири, пошуки дефіцитних товарів і київську рекламу, користування громадським транспортом і поїздки на таксі, організацію весілля й святкування Нового року, літній відпочинок та пристрасті навколо футбольних матчів Олімпіади-80, відвідування книгарень і перегляд телевізійних програм тощо.
У книзі представлені й прокоментовані близько 700 ілюстрацій – світлини з державних і приватних архівів, рідкісні артефакти з колекції автора, матеріали, надані любителями київської старовини, тогочасні карикатури, малюнки тощо.
Обкладинка 
Читачі "Історичної Правди" мають можливість першими ознайомитися з уривками з книги "Киев. Конспект 70-х". З люб'язного дозволу видавництва подаємо фрагмент з розділу "Гастрономи: продавці та покупці".

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2


...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...
Концтабір в Освенцімі задумувався як місце для послідовного знищення цілих суспільних класів і націй. Хоча з цим завданням успішно справлялися перенаселення, хвороби і виснажлива праця, було створено окремий "комбінат смерті".
В'язням під страхом смерті заборонялося наближатися (не кажучи вже про проникнення) до двох блоків – десятого та одинадцятого і широкої присадкуватої будівлі, вивершеної комином з червоної цегли. Тим, хто потрапляв туди, вороття назад вже не було.
Вхід до блоку №10. Всі фото: Олеся Ісаюк
Десятий блок був так званим "тотенблоком", тобто блоком мертвих. Сюди потрапляли в’язні, які повинні були загинути в таборі в найшвидший можливий термін.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1


В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"
27 січня 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили польське містечко Освенцім під Краковом. Через швидкі темпи наступу гітлерівці не встигли знищити розташований поруч із містом табір "Аушвіц" (німецька назва Освенціма).

середа, 28 березня 2012 р.

Как происходит зачатие ребенка, фантастическое видео


Корреспондент: Корпорації віри. У США набирають сили мегацеркви з бізнес-структурою і гігантськими доходами


Корреспондент: Корпорації віри. У США набирають сили мегацеркви з бізнес-структурою і гігантськими доходамиНедільні служби великих церков відвідують десятки тисяч парафіян
Reuters
У США набирають сили мегацеркви - релігійні організації з сотнями тисяч парафіян, бізнес-структурою і гігантськими доходами, - пише Ірина Ілюшина в № 11 журналу Корреспондент від 23 березня 2012 року.
Величезна будівля зі скла і металу з кафе, рестораном, кінотеатром, магазинами, оточена спортивними майданчиками та парковками на кілька тисяч місць. Це не розважальний центр і не супермаркет, а розташована неподалік від Чикаго церква громади Willow Creek, однії з найпопулярніших американських християнських організацій.

Це типова американська мегацерква, куди на недільне богослужіння сходяться не менш як 2 тис. осіб. Згідно з даними Хартфордського інституту дослідження релігій, кількість церков такого масштабу в США за останні півстоліття зросла з 16 до 1.300.

Сумерки сознания


Источник: Журнал "Отрок"

Человек, поверивший в Бога, однажды неизбежно становится перед выбором: идти узким путём настоящей веры, ведущим в жизнь, — или пространным, лёгким, накатанным путём суеверия.

Совсем не верить нельзя. Это против природы, поскольку человек очень мало видит, но очень много чувствует. И чувства, интуиции вторгаются туда, где обычный глаз слеп.
Оттого вера необходима. Она раздвигает границы жизни, пытается осмыслить прошлое и предощутить будущее. Вера — такой же внутренний определяющий антропологический признак, как прямохождение — признак видимый. Но вера истинная тяжела, как жизнь Авраама. Поэтому человеку свойственно бежать от ослепительного света веры подлинной, веры крестной — в тёплый сумрак магизма и суеверий.

Сердце блудницы



Протоиерей Андрей Ткачев
Чуть больше красоты, чуть меньше совести, и скользкий жизненный путь женщине обеспечен. А если очень много красоты? А если совесть не то, чтобы отсутствовала, но затихла, оглушенная шумом песен и уличной музыки? Тогда – беда. И не поможет имя, данное в честь Богоматери. Имя останется благословенным – Мария, а жизнь будет подлая, напичканная скверными сластями, которые, дай Бог, со временем изблевать.
*
У любой истории есть предыстория. В данном случае она нам не известна. Не известен ни первый соблазнитель, ни причина раннего ухода из дома. Да и последующий путь вниз, в разверстую пасть ада, описан лишь в общих чертах. Более подробно писать нельзя, чтобы не померкло солнце, и не дрожала земля под ногами рассказчика. Лишь несколько штрихов, как на искусном карандашном эскизе: блуд, разврат неистовый и многолетний, множество скверн, поместившихся в одной всего лишь душе. Воистину, глубока душа человеческая, глубока в святости, глубока и в падении.

Почему изменяют православные мужья?


Лилия Малахова, Matrony.ru




К сожалению, на православных порталах и форумах эта тема поднимется. Православные мужья тоже изменяют своим женам. Почему?

Начнем с цифр. По данным проводящихся среди населения нашей страны опросов около 75% мужчин изменяли или изменяют своим женам, а из оставшихся 25% еще не менее 20 говорят о том, что или мечтают об этом, или не изменили еще только потому, что не представился удобный случай. В сумме мы имеем порядка 95% состоявшихся или потенциальных изменщиков. Впечатляющие цифры, не правда ли?

Почему изменяют мужчины? И, главное, хотелось бы знать – почему изменяют православные мужчины, которых не останавливает даже седьмая заповедь и угроза лишиться Царствия Небесного?

Поэма о Марии Египетской



Хусепе де Рибера. Мария Египетская.
Поэма епископа Каскеленского Геннадия (Гоголева) «Мария»

* * *

С юных лет в обители пустынной
Подвизался старец седовласый.
За полвека помыслом бесчинным
Не покинул монастырь ни разу.
Дни текли, как облака, неспешно.
И смиренный инок богомольный,
Нрав усердно исправляя грешный,
Был смущаем думой своевольной:
«Я молился Богу без сомнений,
Но душою снова неспокоен.
И хотя чудесных откровений
Был не раз от Бога удостоен,
Но не знаю — кто бы мне ответил,
Сколь угоден подвиг мой смиренный?
Кто еще несет на этом свете
Столь же тяжкий труд и сокровенный?»

Екологи попереджають про близьку "водну кризу"


Екологи попереджають про близьку "водну кризу"Запаси прісної води на планеті постійно скорочуються
АР
Експерти вважають, що через 13 років людство чекає "водна криза".
"Згідно з прогнозом російських вчених, до 2025-2030 років обсяг прісної води, що споживає людство, зрівняється з її ресурсами. Тобто людство вперше серйозно зіткнеться з водною кризою. Вже зараз наша планета з населенням 7 млрд. осіб відчуває водний дефіцит. При цьому приріст населення триває, обсяг водокористування буде тільки зростати", - сказав засновник об'єднання Екокластер Олександр Коновалов.
За його словами, найбільшим споживачем води є сільське господарство.

Корреспондент: Точка зору. Ліки від аборту


Корреспондент: Точка зору. Ліки від абортуЗаборона абортів призведе до їх криміналізації
АР
Ініціатори заборони абортів в Україні лише імітують турботу про людське життя. Насправді вони штовхають сотні тисяч українок на кримінальні та домашні аборти, а також на медичний туризм в сусідні країни, пише журналіст Анастасія Касьян, яка є лікарем за освітою, у колонці, опублікованій у №11 журналу Корреспондент від 23 березня 2012 року.
У середині березня греко- і римо-католицька церкви виступили з ініціативою заборонити аборти. Її підтримав депутат від БЮТ Андрій Шкіль, який зареєстрував у Верховній Раді відповідний законопроект.
Відразу скажу, що особисто я за боротьбу проти абортів,сама ніколи їх не робила і, сподіваюся, не доведеться. Але закон про їхню заборону – нісенітниця рідкісна.

середа, 21 березня 2012 р.

Популярные научные мифы



Американский популярный журнал Live Science провел среди своих читателей опрос, чтобы выяснить, какие именно научные мифы пользуются наибольшей популярностью. Определив список самых популярных курьезных вопросов,журнал попросил ученых прокомментировать эти мифы. Большинство высказываний оказались абсолютно безосновательными.
КУРИЦА МОЖЕТ ЖИТЬ БЕЗ ГОЛОВЫ - ПРАВДА, пишет  sunhome.ru
Действительно, пару минут после того, как курице отрубают голову, она "живет". Она может бегать и даже попытаться взлететь. Это объясняется тем, что иногда, теряя голову, курица сохраняет стволовую часть мозга, которая отвечает за большинство рефлексов. Известен подтвержденный факт, что одна крепкая особь прожила без головы полтора года. Так что теперь понятно, откуда пошло выражение "курица безмозглая" - голова этой "нептице" для жизни не нужна.
ВОДЯНАЯ ВОРОНКА В ЮЖНОМ ПОЛУШАРИИ ЗЕМЛИ ВРАЩАЕТСЯ В ДРУГОМ НАПРАВЛЕНИИ, НЕЖЕЛИ В СЕВЕРНОМ – ЛОЖЬ
Скорости вращения Земли не хватит, чтобы повлиять на направление течения воды даже в самой маленькой раковине. Как можно убедиться на личном опыте, движение и форма водяной воронки в раковине зависит только от особенностей "рельефа", и уж никак не от глобальных причин. Жизнь и настоящая наука очень прозаичны.

25 уникальных храмов мира


Храмы во всем мире отличаются удивительным архитектурным разнообразием.

Архитектура храмов имеет очень богатую и неоднозначную историю, которая, однако, показывает, что именно со строительства храмов начинались и распространялись все архитектурные новаторства, все новые стили и направления во всем мире. До наших дней сохранились величественные культовые сооружения великих цивилизаций древнего мира. А также появилось немало современных образцов удивительной архитектуры религиозных сооружений.

Хатльгримскиркья

Лютеранская церковь в Рейкьявике - четвертое по высоте здание в Исландии. Проект церкви был разработан в 1937 году архитектором Гудйоуном Самуэльсоном. На постройку церкви ушло 38 лет. Церковь находится в центре Рейкявика, и видна из любой части города. Она стала одной из главных достопримечательностей города, а также используется в качестве обзорной вышки.

Собор Лас-Лахас

Один из самых посещаемых храмов Колумбии. Строительство храма завершилось в 1948 году. Неоготический собор построен непосредственно на 30-ти метровом арочным мосту, соединяющим две стороны глубокого ущелья. заботы о храме несут две францисканских общины, одна — колумбийская, другая — эквадорская. Таким образом, собор Лас-Лахас стал залогом мира и союза между двумя южноамериканскими народами.

вівторок, 20 березня 2012 р.

Зроби добро!


Нарешті вже визначено з переліком речей для багатодітних сімей Ірпінського регіону та ліками для Червоного Хреста на обліку якого стоїть три сотні одиноких людей похилого віку, деякі з них нерухомі.





Чим можна допомогти багатодітним та неповним родинам?

- одяг та взуття для дітей від 0 до 12 років;
- будь-які канцелярські товари для школи;
- засоби гігієни;
- миючі засоби;
- памперси (як для дітей так і для дорослих);
- матеріали для дитячої творчості;
- спортивний інвентар;
- постільна білизна;
- розвиваючі ігри чи книги, художні та історичні книги, розфарбовки;
- чай, кава, продукти харчування (які не швидко псуються);
- медикаменти, вітаміни;

понеділок, 19 березня 2012 р.

Три хрести


Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста...(Мк. 8, 34). Ці євангельські слова ми чули багато разів, але чи розуміємо всю їхню глибину? Великий піст — час покаяння і час переосмислення. Ми пропонуємо до вашої уваги уривок зі «Слова про хрестоносіння» Феофана Затворника, в якому святитель розкриває значення заповіді, пояснює, що означає несення свого хреста.

Ми захоплюємося заповідями про любов і жертовність, але важко уявляємо собі, як стати на шлях виправлення, щоб урешті-решт досягнути тієї любові, про яку говорить Спаситель.

Взяти свій хрест — значить терпеливо нести важкі труди виправлення, втрат, скорботи, нещастя — всього того, що пошле нам Господь.


Господь вчинив спасіння наше хресною смертю Своєю; на Хресті розірвав Він рукописи гріхів наших; Хрестом примирив нас із Богом і Отцем; через Хрест зіслав на нас дари благодатні і всі благословення небесні. Але такий Хрест Господній у Ньому Самому. Кожен із нас стає причетним до рятівної сили його лише через свій власний хрест.
Свій власний кожного хрест, коли поєднується з Хрестом Христовим, силу і дію цього останнього переносить на нас, стає ніби каналом, через який з Хреста Христового переливається на нас «усяке добре давання та дар досконалий». З цього видно, що власні хрести кожного у ділі спасіння необхідні настільки ж, наскільки необхідний Хрест Христовий.

Горіти й не згорати


Синдром хронічної втоми й синдром емоційного вигорання — мабуть, найпоширеніші хвороби душі, які породжують сьогодні попит на психологів усіх напрямків. На цих нових хворобах роблять імена, кар’єри і статки. Не дивно, що тема ця, завдяки несподіваній популярності, стала актуальною для багатьох — і у світських, і в церковних колах. Для мене було важливо розібратися в природі цих явищ із точки зору християнства.

Ці роздуми — розповідь про особистий досвід, про те, з чим сама зіштовхнулася і що зрозуміла.

Вигорання і волонтери

Вперше з темою емоційного вигорання я стикнулася, коли почала проводити семінари з підготовки волонтерів. Особисто мені цей синдром був невластивий. Але є такий факт: волонтери, «відслуживши» певний строк, несподівано йдуть. Спочатку у справах, але справи затягуються, і через деякий час вони просто зникають. Чого гріха таїти, не обійшлося й без осуду з мого боку — за що й отримала гарний урок. Дитячий будинок, який до того я справно відвідувала, що далі, то рідше вітав мене у своїх стінах. Поважні причини, звісно, знаходилися. Добре, що мистецтвом самовиправдовування ми володіємо краще, ніж будь-яким іншим...

Патріарха Коптської церкви поховають в пустелі


Патріарха Коптської церкви поховають в пустеліПохорон Патріарха Олександрійського і Всієї Африки Шенуди III відбудеться у вівторок
Reuters
В Єгипті Коптська православна церква готується до похоронів Патріарха Олександрійського і Всієї Африки Шенуди III, який помер напередодні після тривалої хвороби.
Тіло патріарха буде виставлено для прощання у соборі Святого Марка в Каїрі. Похорони пройдуть у вівторок. Шенуда III буде похований у монастирі св. Бішон в долині Ваді-Натурні, відомої у християнській літературі як Скитська пустеля. На похорони патріарха збираються єпископи Коптської церкви з усього світу.
Місцеблюстителем престолу глави коптської церкви Єгипту став єпископ провінції Бухейра Пахомій. Він буде керувати однією з найдавніших християнських конфесій світу протягом двох місяців. За цей час копти мають обрати наступника Папи Шенуди Третього.

Крестопоклонная неделя


О чем стоит задуматься, когда три недели поста уже позади? Напоминаетпротодиакон Андрей Кураев
У православных сейчас – четвертая неделя Великого ПостаКрестопоклонная. Три недели поста уже позади. Те, кто постились за компанию, уже отсеялись и вернулись к своим сосискам. У оставшихся «на посту» есть повод поставить себе хорошую оценку: «несмь яко же прочии человецы». И тут перед нашим чувством глубокого удовлетворения от нашей же собственной праведности вдруг ставится — Крест. Перед памятью о крестной боли аннигилируется память о тех неудобствах, которые несем мы на своем постном пути.
Про Распятие. Фото Михаила Моисеева www.liveinternet.ru/users/boss_shadow
"Про Распятие". Фото Михаила Моисеева
Крест – это стоп-сигнал, препятствие. Прежде всего, это знак того, что твой собственный путь в избранном направлении (спасение, самосовершенствование, очищение) безнадежен. Ведь на Кресте – Тот, Кого в Средиземье называют Илуватаром, в Нарнии – Асланом, в греческом тексте Символа веры – Поэтом. То есть — Творец. Если такая помощь посылается из такого источника, значит, мое восхождение было иллюзорно, а вокруг меня, не без моих усилий, конструировался мир катастрофы.

Корреспондент: Секрет фірми. Бідні й багаті по-різному уявляють шлях до успіху


Корреспондент: Секрет фірми. Бідні й багаті по-різному уявляють шлях до успіхуДля успіху в кар'єрі дуже важливі широкий світогляд і здатність до постійного саморозвитку, вважає Олександр Кардаков, засновник IT-компанії Інком
Корреспондент
Соціальні антагоністи – бідні й багаті – по-різному бачать шлях до успіху. Найкращі друзі мільйонерів – розум, праця і готовність до ризику, вважають багатії. Статки робляться на зв'язках і обмані, впевнені бідняки, пише Інна Прядко у №9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року.
Олександр Назаренко, фінансовий аналітик однієї з київських компаній, вважає, що в свої 32 роки він досяг всього, що міг. Свій дохід Назаренко вважає прийнятним і стати мільйонером не прагне.
"Легально вийти на верхні орбіти заробітків, особливо у власному бізнесі, у цій країні нереально, мені здається", – міркує він, вважаючи, що без сприяння фортуни та зв'язків розбагатіти неможливо.
Тієї самої думки дотримуються багато громадян пострадянських країн, які вважають себе людьми середнього достатку або бідними. Таких в Україні, за даними опитувань Центру Разумкова, відповідно 44% і 48%.
Їхні уявлення про те, як стати заможним, кардинально відрізняються від того, що з цього приводу думають самі багатії, свідчать результати опитування російського фонду Общественное мнение. Ключовими умовами досягнення успіху рядові українці назвали спритність і вміння обдурити, а також зв'язки з потрібними людьми та наявність початкового капіталу. Водночас багаті люди стовпами успішності вважають наполегливу працю, гарну освіту, а також підприємливість і сміливість.

Корреспондент: Реабілітація відьом. Знаменита інквізиція була одним з політичних інструментів боротьби за владу


Корреспондент: Реабілітація відьом. Знаменита інквізиція була одним з політичних інструментів боротьби за владуНімецький священик Хартмут Хегелер домігся від влади Кельна засудження полювання на відьом
anton-praetorius.de
Влада Кельна виправдала знамениту відьму, спалену 400 років тому, – що стало сигналом для вчених, які прагнуть розвінчати ключові міфи про Святу інквізицію, пише Олексій Бондарев у №9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року.
Ні інквізиторів, ні відьом давно не лишилося, але примара боротьби за чистоту віри все ще бродить по Європі. І 2012 рік може ввійти в історію як переломний момент цієї боротьби. "Відьми" нарешті беруть гору над церквою, і допомагають їм у цьому, як не дивно, представники самої церкви.
Хартмут Хегелер, 65-річний протестантський священик і викладач слова Божого в одній зі шкіл Кельна, оголосив хрестовий похід проти Святої інквізиції і домігся дивного успіху.
У підсумку його діяльності влада Кельна офіційно засудила полювання на відьом, яке завершилося майже 400 років тому. За період з 1446 по 1662 роки в Кельні були викриті в чаклунстві понад 100 осіб. Всі вони були засуджені, і тільки за офіційними даними 38 з них були публічно спалені.

пʼятниця, 16 березня 2012 р.

Бесправие священников или крепостное право в Церкви


Автор: Александр Купер

Я не собираюсь развенчивать миф о «жирных попах на мерседесах», те, кто более-менее воцерковлен уже давно поняли, что это действительно миф. Нет, конечно есть полные священники, как и 60 % населения среднего и пожилого возраста, есть священники которые достаточно состоятельны. Но далеко не все, точнее небольшой процент из тех, которым довелось служить в наше нелегкое время. Бедный священник — это сейчас норма. Священник из глубинки на приходе где 2,5 бабули в 3-х дворах, мерседес не купит.
Но разговор не об этом. Разговор о другом. О том, что есть Церковь. Наша, Единая Святая, Соборная и Апостольская, Тело Христово, и мы, православные, Его члены . Но этобогословие… А вот в правовом аспекте Церковь — это   организация, имеющая свою четкую иерархическую структуру, налаженную систему взаимоотношений с государственными институтами. Так кем в этой организации являются священники? Ну да, конечно, пастыри правослаыных овец, служители Божии и т. д. Но если отойти от высоких рассуждений, то… мы увидим печальную картину.
Дорогие, я не собираюсь сейчас лить грязь на Церковь. Я как человек, который провел большую половину своей жизни в Ней, люблю Ее и болею за Нее душой. Просто хочу разобраться, понять почему именно так на сегодняшний день сложилась ситуация в нашей несчастной Церкви, в и без того истерзанном Теле Господнем, что служители Божии по сути есть никто. Именно никто. Безгласые, безвольные, порой безжизненные, духовно выпотрошенные существа?

четвер, 15 березня 2012 р.

Зроби добру справу у Великий Піст!


Шановні християни та просто небайдужі! Всі ми знаємо про те, що з чим людина йде по життю, як думає, які слова говорить і те що вона робить, тобто все те, що вона сіє потім пожне. Посіємо зло, то пожнемо зло, а сіючи добро обов’язково   його здобудемо ще в більшій мірі, ніж сіяли.
Яким би не був на перший вигляд несправедливим світ, все ж він тримається на добрі й любові. Це той цемент який не дає зруйнуватись безумній реальності. Я (священик Роман Мельниченко) та мої друзі по ФБ  давно мріяли зробити якійсь подібний проект на теренах соціальних мереж. Кожен з нас давно в тій чи іншій мірі займавсь благодійністю, але разом ми можемо зробити набагато більше.

Заборона абортів в Україні

Розмовами про заборону абортів Україна рухається шляхом африканських країн та країн мусульманського світу.

 Політики і церковники пропонують заборонити аборти Церква знову заговорила про заборону абортів в Україні. Статистика свідчить, що близько 40% українок репродуктивного віку хоча би раз в житті штучно переривали вагітність. Священнослужителі наголошують, що на цей крок в основному наважуються жінки 25-35 років, які перебувають у шлюбі і вже мають дітей. Медики у своїй більшості проти тиску на жінок, кажуть кількість абортів і без того щороку зменшується. Феміністки говорять про те, що заборона абортів - це наступ на право вибору жінки і громадянина. Прибічники ж заборони штучного переривання вагітності наголошують на іншому праві – праві на життя, якому суперечать легальні аборти. Чи визріла Україна до цього кроку – з'ясовував ТСН.ua. Україна перетворюється на місце вбивства? А почалася нова хвиля боротьби з абортами в Україні з заяв церковників.

вівторок, 13 березня 2012 р.

Прорваться к Богу


В Неделю 2-ю Великого поста – Мк 2:1–12 (зач. 7):
Через несколько дней опять пришел Он в Капернаум; и слышно стало, что Он в доме. Тотчас собрались многие, так что уже и у дверей не было места; и Он говорил им слово. И пришли к Нему с расслабленным, которого несли четверо; и, не имея возможности приблизиться к Нему за многолюдством, раскрыли кровлю дома, где Он находился, и, прокопав ее, спустили постель, на которой лежал расслабленный. Иисус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо! прощаются тебе грехи твои. Тут сидели некоторые из книжников и помышляли в сердцах своих: что Он так богохульствует? кто может прощать грехи, кроме одного Бога? Иисус, тотчас узнав духом Своим, что они так помышляют в себе, сказал им: для чего так помышляете в сердцах ваших? Что легче? сказать ли расслабленному: «прощаются тебе грехи?» или сказать: «встань, возьми свою постель и ходи»? Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, – говорит расслабленному: тебе говорю: встань, возьми постель твою и иди в дом твой. Он тотчас встал и, взяв постель, вышел перед всеми, так что все изумлялись и прославляли Бога, говоря: никогда ничего такого мы не видали.
Священник Феодор Людоговский
В этом евангельском сюжете прежде всего обращает на себя внимание то обстоятельство, что расслабленный ничего не говорит и вообще ничего не делает. Действуют четверо других людей – вероятно, его родственники или соседи, люди, которые его любили и горячо желали емуисцеления. Нам ничего не сообщается о вере самого больного человека. Но очевидно, что вера в силу Христа со стороны друзей парализованного была велика.

Причастники Божественной природы


Неделя 2-я Великого поста. Святителя Григория Паламы
Во имя Отца и Сына и Святого Духа.
Подготовительные седмицы к Великому посту ставят нас перед лицом нашей греховности; Великий же пост, который в песнях церковных называется веснойдуховной, зовет нас духом подняться, в сердце и в уме расцвести радостью и благоговением перед Христом и Его спасительным делом – ведь мы спасены,потому что мы Им любимы, – и перед великими чудесами и делами Господними.
Митрополит Сурожский Антоний
В сегодняшнем апостольском и евангельском чтениях нам открывается Божество, несравненность и величие Спасителя. Кто может прощать грехи на земле, как только Бог? – спрашивают люди. И Спаситель, совершая чудо перед ними, утверждает, что так же, как Он может восстановить человека в плоти его, так же может Он восстановить и его цельность духовную, простив всякий грех, очистив от всякой нечистоты, восстановив в нем во славе и красоте Божий образ.

вівторок, 6 березня 2012 р.

8 Березня: небезпечні міфологеми навколо «дня весни і кохання»


«Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя». Ці слова класика згадуються щороку, як тільки починає насуватися черговий «червоний день календаря», особливо популярний у добу «розвинутого брежнєвізму», - Восьме березня, Міжнародний жіночий день, у просторіччі – «свято весни і кохання». Адже щороку наближення цього свята супроводжується цілою зливою коментарів, у яких поєднуються відверті нісенітниці з іноді більше, іноді менше завуальованими ксенофобією та чорносотенством. І що особливо прикро – автори таких коментарів зазвичай вважають себе справжніми християнами та щирими патріотами. Немає особливої різниці між вірними тієї чи іншої православної Церкви та греко-католиками: стилістика спільна. І глупство та ворожість до «підступних сил» - також спільні.


Щоправда – і це варто одразу підкреслити – йдеться про вельми специфічних адептів християнства. Як на сході і півдні, так і на заході і в центрі України.

І мова далеко не тільки про публіку неосвічену; кілька років тому довелося мені бути на Радіо «Ера» в прямому ефірі, присвяченому ідейним витокам та практичним підвалинам емансипації жіноцтва у Західній Європі і Російській імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, разом із доволі відомим істориком, котрий спеціалізується саме на цьому періоді. Перед мікрофоном він був просто млявим й невиразним, але коли прямий ефір вимикався – на новини чи на рекламу – тут історик себе показував у всій красі. Якщо стисло, то його позиція була такою: революційний рух у Російській імперії – це наслідок підступної єврейської діяльності. І не тільки в Російській імперії, а й у всій Європі. Тож і 8 Березня – це Пурім, юдейське свято, нав’язане свого часу юдейками-революціонерками християнам.

понеділок, 5 березня 2012 р.

Неоязичництво в сучасних релігійних шуканнях українців


Дмитро Базик, кандидат філософських наук



Виникнення та поширення різноманітних неоязичницьких релігійних рухів, діяльність яких спрямована на відродження або реконструкцію автохтонних, дохристиянських релігійних вірувань, можна назвати однією з загальносвітових тенденцій сучасності. На території США та Західної Європи неоязичницькі рухи першопочатково були представлені переважно під загальною назвою вікка (англ. Wicca), або як її ще називають «релігія відьом, відьмацтво» (англ. Witchcraft). Вікка – це неоязичницька релігія західного походження, що ґрунтується на вшановуванні природи. Вона набула поширення після 1954 року, завдяки працям її засновника Д. Гарднера[1]. Щоправда на території Західної Європи, окрім вищеназваної вікканської традиції, починаючи з 90-х років ХХ століття помітною є тенденція до створення окремих самобутніх релігійних виявів етнічної спрямованості. Так, можемо спостерігати процес створення неоязичницьких релігійних напрямків в Ісландії, Норвегії та Швеції (так званий «одінізм»), у Великобританії та Франції («друїдизм»), у Греції («еллінізм»). Власні релігійні громади етнічної спрямованості створюють також неоязичники в Італії, Латвії, Литві тощо. Відтак, не зважаючи на те, що вікканська традиція як вияв надетнічного, синкретичного, окультного релігійного напрямку продовжує займати домінуючі позиції серед неоязичницьких рухів США та Західної Європи, все ж таки простежується певна диференціація неоязичницьких рухів на основі етнічного фактору або принципу пошуку власної етнічної самоідентифікації.


Якщо, під неоязичництвом в світовому контексті розуміють різноманітні релігійні напрямки зорієнтовані на відродження дохристиянських вірувань, де фактор етнонаціональної самоідентифікації може як враховуватись, так і може бути не принциповим, то в Україні практично всі релігійні організації, діяльність яких спрямована відродженням або реконструкцією дохристиянських вірувань ідентифікують себе на основі етнонаціональних ознак. Саме тому означений релігійний феномен на теренах України має назву «українського рідновірства».