Релігія в громадській думці сучасної Америки

Нам здається, що ми знаємо, що люди думають про релігію. Читаючи газети, слухаючи радіо, дивлячись телевізор і мандруючи інтернетом, кожний з нас складає свою уяву про те, чим є релігія, яку роль вона відіграє в нашому житті. Незважаючи на те, що існує багато різних каналів передачі інформації про релігію (вивчення основ віровчення, участь у релігійних обрядах, належність до конфесії чи членство в церкві, домашнє релігійне виховання, авторитетне слово лідерів релігійних організацій, благодійницька діяльність останніх тощо), інститути громадської думки є чи не найінформативнішими щодо настроїв більшості громадян країни з того чи іншого приводу. При цьому часто виникають сумніви щодо об’єктивності громадської думки, проте вона і досі є цікавим індикатором різноманітних трансформацій в суспільстві.

Експерти фіксують зміни, що відбуваються останнім часом в уявленнях людей про релігію. Так, вважається, що роль релігії після Другої Світової війни стала більш вираженою, а після подій 11 вересня 2001 року релігія взагалі сприймається як політична сила. Чи підтверджуються ці оцінки соціологічними опитуваннями? що думають пересічні громадяни різних країн про релігію, про свою релігійність?

Великий досвід постійного моніторингу громадської думки має Америка. Звичайному українцеві важко навіть уявити, наскільки детально досліджується ставлення американців до релігії, якою є увага до питань, пов’язаних з нею. Про це нам розповість відома дослідницька структура «PewResearchCenter», яка збирає такі дані та розміщує їх в і-неті[1]. За підрахунками цього центру, з 2005 року до нашого часу було опубліковано понад 70 звітів на тему «Релігія і публічне життя», які базувалися на опитуванні громадської думки щодо різних тем – від з’ясування динаміки змін у громадській думці американців (в т.ч. мусульман) щодо ісламського тероризму та екстремізму і аж до ставлення представників різних релігійних груп до одностатевих шлюбів. Соціологічні центри готові з’ясовувати думку американців про рішення Верховного Суду щодо випадків звільнення духовенства та інших осіб за релігійними мотивами; про державні і суспільні обмеження за релігійною ознакою, які щороку зростають, завдяки чому майже третина від загальної чисельності населення в світі живуть у країнах релігійної несвободи. Соціологи дізнаються про зв’язок релігійних переконань і політичної орієнтації американців, про склад американського парламенту за релігійною ознакою і про багато інших речей. На основі наймасштабнішого опитування 2007 р., проведеного в Америці, коли на питання анкет відповіло 35 тис. американців, вдалося найбільш повно з’ясувати, якою є релігійна Америка, як американці уявляють себе в релігійних координатах.

В результаті вдалося уточнити релігійний ландшафт сучасної Америки (U.S. Religious Landscape Survey)[2]. Дослідники підтвердили, що віросповідна належність громадян країни свідчить про те, що США -  переважно протестантська країна: 51,3% вважають себе протестантами, 24% - католиками, 1,7% - мормонами, Свідками Єгови – 0,7%, православними – 0,6%, іудеями – 1,7, мусульманами – 0,6%, іншими – індуїсти, буддисти тощо – менше 3%, не належать до жодної конфесії – 16,1%[3]. Проведено вражаюче картографування конфесій по штатах за двома показниками – за релігійною традицією (від католиків до буддистів) і за конкретними питаннями (віра в Бога, важливість релігії в житті особи, частота відвідування храму, молитви, читання священних писань, погляд на своє віросповідання як єдиноістинне тощо). На сайті миттєво можна отримати карту, на якій покажуть в кольорі відсоток тих, хто до якої релігійної традиції належить по країні взагалі і по кожному штату зокрема. Наприклад, найбільш мормонським є штат Юта, де мормонів нараховується 58% при майже двохвідсотковому загальноамериканському показнику. В штаті Айдахо – 23%, Неваді – 11%, по 5% в Монтані та Орегоні, 4% в – Арізоні.

Картографованими по штатах і традиціях є відповіді щодо віросповідання та релігійної практики. Визначаючись щодо:

1) віри в Бога чи Вселенський дух, абсолютно впевнені в існуванні Бога 71%, переважно впевнені – 17%, не вірять в Бога – 5% (більшість в західних штатах);

2) важливості релігії в житті людини, 56% опитаних заявили, що релігія для них «дуже важлива» і 26% - «іноді важлива» – 26%. Для мешканців переважно західних штатів і Нью-Йорку релігія виявилася «не дуже важливою або зовсім не важливою» (16%);

3) частоти відвідин релігійних служб, 39% опитаних (в південних штатах і Юті таких понад 80%) бувають на службі раз на тиждень, ще 33% – раз-два на місяць чи пару раз на рік. Чесно визналися, що рідко або ніколи не бувають на службі 27% респондентів, переважна частина яких проживає на заході Америки (крім штатів Айдахо та Юта) та в її північно-східних штатах;

4) частоти молитви. 58% американців моляться раз в день, ще 17% – пару раз на тиждень;

5) частоти отримання відповідей на молитву, 82% американців не певні, що молячись отримують відповідь на свою молитву;

6) пояснення релігійного вчення. Таких, хто впевнений, що існує тільки один істинний шлях пояснення вчення, нараховується 27%, але більшість - 68% вважає, що існує більше, ніж один шлях;

7) бачення релігії як єдино істинної віри. Ще менш категоричними виявилися американці, відповідаючи на це запитання. Лише 24% вважає свою релігію єдиною правдивою вірою, яка веде до вічного життя. 70% американців допускає, що до вічного життя ведуть багато інших релігій. Найменша частина тих, хто переконаний в цьому, проживає в штаті Юта - не більше 40%.

Думаємо, що отримані дані можуть свідчити про високий рівень релігійності американців фактично усіх штатів, крім західних і деяких мегаполісів.

За результатами будь-якого опитування традиційно складається детальний портрет сучасного американського віруючого. В даному разі на сайті віднайдеться інформацію щодо кожної релігійної традиції за такими показниками: географія поширення, вік, гендер, етно-расова ознака, освіта, доходи, сімейний стан – одружений\неодружений і кількість дітей в родині. Так, скажімо, можна з упевненістю говорити про майбутній занепад православ’я в США, виходячи з того, що 70% православних родин не мають дітей, тільки 9% - по одному, 14% по двоє, 5% - по 3 і 1% - по 4 (на відміну від найбагатших на дітей родин мормонів, де 14% мають по 1 дитині, 14% по 2, 12% - по 3, і 9% по 4 дитини). Матеріали цього розділу надзвичайно інформативні, оскільки і церкви, і суспільство мають об’єктивну соціально-демографічну картину по всій Америці.

Привертає увагу розділ про політичні і соціальні преференції американців, зокрема віруючих різних конфесій. З’ясовуючи партійні симпатії американців[4], вдалося виділити стійку залежність між належністю до традиційних релігій більшості і підтримкою республіканської партії. Протестантські церкви і мормони переважно є республіканцями. Релігійні і етноконфесійні меншини (іудеї, мусульмани, індуси, буддисти, чорні протестанти) є прихильниками демократів. Католики і православні – 50 на 50, а свідки Єгови, як завжди, не мають жодних партійних преференцій.

U.S. Religious Traditions США релігійні традиції	Republican республіканці	Lean Republican Скоріше республіканці	Independent незалежні	Lean Democratic Скоріше демократи	Democratic демократи	Other/ no preference/ don't know/ refused Інші (немає преференційц/ не знаю/відмовилися)	Sample Size Обсяги вибірки
National Total: Загалом по країні	26%	10%	10%	15%	32%	8%	35556
Evangelical Churches Євангелічні церкви	38%	12%	9%	10%	24%	7%	9472
Mainline Churches[5] Головні церкви	31%	10%	10%	14%	29%	6%	7470
Historically Black Churches Історично Чорні церкви	7%	3%	6%	12%	66%	6%	1995
Catholics Католики	23%	10%	10%	15%	33%	9%	8054
Mormons Мормони	52%	13%	8%	7%	15%	5%	581
Orthodox Православні	27%	8%	8%	18%	32%	7%	363
Jehovah's Witnesses Свідки Єгови	4%	6%	14%	7%	8%	61%	215
Other Christians Інші християни	16%	9%	14%	25%	30%	5%	129
Jews Іудеї	17%	6%	8%	18%	47%	3%	682
Muslims Мусульмани	7%	4%	10%	26%	37%	16%	1050
Buddhists Буддисти	10%	8%	9%	30%	37%	6%	411
Hindus Індуїсти	6%	7%	13%	22%	41%	11%	257
Other Faiths Інші віросповідання	7%	6%	15%	29%	37%	5%	449
Unaffiliated Без належності	13%	10%	15%	24%	31%	8%	5048

Звернемо увагу на відповіді тих, хто не належить до жодної релігії: серед них прихильників демократів вдвічі більше, ніж прихильників республіканців.

Відповідаючи на запитання «Як би ви загалом описали ваші політичні погляди як надто консервативні і просто консервативні, середні, ліберальні і надто ліберальні», представники різних релігій за своїми ідеологічними вподобаннями розподілилися таким чином:

U.S. Religious Traditions США релігійні традиції	Conservative Консервативні	Moderate Помірковані	Liberal Ліберальні	Don't Know Не знаю	Sample Size Обсяги вибірки
National Total: Загалом по країні	37%	36%	20%	7%	35556
Evangelical Churches Євангелічні церкви	52%	30%	11%	7%	9472
Mainline Churches[6] Головні церкви	36%	41%	18%	5%	7470
Historically Black Churches Історично Чорні церкви	35%	36%	21%	8%	1995
Catholics Католики	36%	38%	18%	8%	8054
Mormons Мормони	60%	27%	10%	3%	581
Orthodox Православні	30%	45%	20%	6%	363
Jehovah's Witnesses Свідки Єгови	21%	12%	17%	50%	215
Other Christians Інші християни	20%	35%	40%	5%	129
Jews Іудеї	21%	39%	38%	3%	682
Muslims Мусульмани	19%	38%	24%	19%	1050
Buddhists Буддисти	12%	32%	50%	6%	411
Hindus Індуїсти	12%	44%	35%	10%	257
Other Faiths Інші віросповідання	12%	33%	47%	8%	449
Unaffiliated Без належності	20%	39%	34%	8%	5048

Найконсервативнішими виявилися мормони (60%), євангельські церкви (52%) при загальнонаціональному показнику консерваторів у 37%. Найліберальнішими є буддисти, іудеї, індуси. Переважна більшість віруючих американців (30-45%) дотримуються серединних або поміркованих поглядів.

Опитуванням з’ясували громадську думку віруючих американців щодо абортів (найбільше противників серед мормонів, свідків Єгови, євангелістів і мусульман), гомосексуалізму (не слід заохочувати в суспільстві - свідки Єгови, мормони, євангелісти, мусульмани), на роль уряду в захисті моральності. Не задоволені моральним станом суспільства фактично всі. Переважна більшість американців вважає, що уряд має робити більше в цій сфері.

За посилення контролю над екологічною ситуацією виступають прихильники всіх конфесій (від 52% у чорних протестантів до понад 75% у іудеїв та буддистів).

Визначаючись у питанні пріоритетів політики США щодо підвищення ролі США у міжнародних справах або концентрації на внутрішніх проблемах, переважна більшість американців виступає за зміцнення внутрішньої політики держави. Тільки мормони та іудеї мають негативне сальдо на користь втручання в міжнародні справи (51/37, 53/37).

Завдяки цим дослідженням експерти отримали неоціненний матеріал про громадську думку громадян США щодо актуальних проблем сучасного соціального і духовного життя Америки, який можна використовувати для моніторингу змін, що відбуваються в релігійному середовищі.

А цією проблемою - змінами ролі релігії в американському суспільстві з 60-х років ХХ ст. до наших днів - зацікавилися ініціатори іншого дослідження громадської думки щодо релігії. За його результатами у 2011 році видана книжка «Американська благодать: як релігія розділяє і об’єднує нас»[7], яка у 2011 отримала премію Фонда Вудро Вільсона як краще дослідження з політології і міжнародних справах. На думку рецензентів цієї книги, автори змінили наше уявлення про те, що і як думають американці про релігію і своє релігійне життя[8].

Авторів Девіда Кемпбела (Dеvid Campbell) і Боба Патнема (Bob Putnam) вразило, що релігія, незважаючи на існуючі відмінності між різними конфесіями, здатна об’єднувати людей. Дослідники прагнули пояснити це, виходячи з наступного: США насправді є дуже незвичайним середовищем для релігії в тому, що воно одночасно поєднує в собі три речі. Перш за все, американці відзначаються релігійною побожністю. Крім того, Америка є надзвичайно релігійно різноманітною. І все ж, незважаючи на ці дві речі, вона є релігійно терпимою. Американці достатньо миролюбиві щодо представників іншої віри. І це при тому, що самі є глибоко релігійними людьми і дуже серйозно ставляться до своєї релігії. Вони, як правило, належать до якоїсь конкретної релігійної організації, відвідують релігійні служби, жертвують багато грошей на свої релігійні згромадження, тобто не є номінальними віруючими. Але, незважаючи на це, американське суспільство вирізняється високим ступенем прийняття іновірного.

Порівнюючи релігійність населення різних країн (на основі частоти відвідувань релігійних служб), дослідники з’ясували, що серед економічно розвинутих націй (Канада, деякі країни Європа) США займає середню позицію, близьку до іранської, де людей, які заявляють про щонедільні відвідування храмів, нараховується біля 40%. На фоні майже 100-відсоткового відвідування релігійних служб йорданцями, 80-90-відсоткових показників серед індонезійців, поляків, єгиптян, бразильців та індусів, американці виглядають не такими вже й активними в релігійному житті. Однак всі решта розвинутих народів (італійці, канадійці, німці, французи) поступаються американцям за своєю релігійністю. З’ясувалося, що американці навіть більш побожні, ніж іранці[9].

Вдаючись до історії, дослідники виявили декілька «землетрусів», які пережила релігійність сучасної Америки, а отже і ставлення американців до релігії[10].

Визнаючи, що 50-ті роки ХХ ст. були найбільш релігійними, перший шок, який пережила громадська думка, дізнавшись, що з середини 60-х років ХХ ст., періоду радикальних соціальних трансформацій, відбулося катастрофічне падіння релігійності американського суспільства, був викликаний питанням-висновком «Бог мертвий»? Ще у 50-х роках американці заявляли про величезний вплив релігії на суспільство, а в 60-х – такі оцінки різко падають. Розчарування народу досягнуло своєї критичної межі, молодь вдалася до радикалізму в його активній і пасивній формі, пішовши в різні політичні або асоціальні культурні і псевдокультурні рухи. На такий безлад в релігійному житті природною виявилася консервативна реакція в суспільстві, члени якого прагнули за допомогою релігії відновити моральність і традиційні цінності. Ці настрої виявилися у значному зростанні від 70-х до середини 90-х років євангельського протестантизму, що на фоні загального зменшення прихильників інших церков було надто помітним явищем.

90-ті роки ХХ ст. позначилися іншим шоком, коли драматично зріс відсоток американців, які заявили про відсутність у них будь-якої релігійної належності. Американці почали відмовлятися від організованої релігії. До того про це заявляло лише 5-7% американського населення і раптом наприкінці 80-х - початку 90-х рр. швидкими темпами додавалися ті, які не мали ніякої релігії, так звані «nones» (ніхто, ніякі, жодні)[11]. Зараз таких нараховується біля 17%, але серед молоді – їх частка сягає від чверті аж до третини всіх молодих людей, що значно вище від відсотків в їхній батьківській генерації, не кажучи вже про дідів. Надто синхронними виявилися рух до євангельства і маніфестації безрелігійності: чим більше євангелістів, тим менше тих, хто без жодних релігійних преференцій. І навпаки - зменшення серед молоді першої групи доповнюється зростанням другої (про що свідчать графіки, наведені в книзі[12]).

Зростання «ніяких» або «нічиїх», на думку дослідників, - це пряма реакція на змішання релігії і політики в Сполучених Штатах. Знак рівності, який почали виставляти між певною конфесією і конкретною партією, є причиною і наслідком поляризації суспільства. Середовище ж поміркованих віруючих, які не пристали до жодної політичної партії, така жорстка прив’язка церковно-партійного членства вимусила відмовитися і від політичної, і від конфесійної визначеності.

Своїм дослідженням Кемпбел і Патнем підтвердили зв’язок між традиційним типом релігійності і політичним консерватизмом, зокрема республіканством. Очевидним стало й те, що релігійні меншини схильні до демократизму. В результаті цих ідентифікаційних процесів американське релігійне середовище активно поляризується за політичними преференціями. В той же час зазнає змін і політичне середовище, де спостерігається релігійна поляризація.

Завдяки простому запитанню «Чи читаєте і як часто ви молитву перед вживанням їжі», яке виявилось індикатором не тільки справжньої релігійності, але й конкретної політичної орієнтації, з’явилась можливість спрогнозувати, як ця людина буде голосувати, де вона опиниться в партійному спектрі. Саме це запитання поділило американське суспільство навпіл: 44% - моляться щоденно, тобто є реально віруючими, а 46% - час від часу, ситуативно або ніколи, тобто є номінальними або не віруючими взагалі[13].

Незважаючи на такий очевидний факт поділу Америки на релігійну і нерелігійну, саме життя свідчить про те, що релігія, на думку Кемпбела і Патнема, об'єднує американців, які є єдиними, незважаючи на їхні релігійні відмінності. Такий висновок ґрунтується на наступному.

Американцям в цілому дуже комфортно з людьми, які мають іншу релігію, а в багатьох випадках навіть з тими, хто не має ніякої релігії. Дані опитування свідчать, що з точки зору американців можна бути добрим американцем і не будучи віруючою особою, не маючи релігійної віри. Так вважають як віруючі люди з низьким рівнем релігійності (98%), так і дуже релігійні особи (таких 82%)[14]. Більше того, американці припускають, що навіть іновірці попадуть на небеса: так вважають 98% мормонів, 93% католиків, навіть 83% євангелістів, причому така благодать поширюється і на нехристиян[15].

З’ясовуючи, чи всі релігії правдиві, американці поблажливо ставляться до тих, хто не належить до їхньої віросповідної групи. Встановлена градусна система вимірювання (своєрідний термометр) позитивного ставлення до іновірців. Найтепліше (57-58 градусів) американці ставляться до іудеїв, католиків і традиційних протестантів. Прохолодніше американці сприймають євангельських протестантів - 53, нерелігійних – 52, мормонів – 48, буддистів – 47, мусульман – 45 градусів[16]. Останні три групи ще не мають свого місця в пантеоні американських релігій. Хоча ще 100 років ставлення до іудеїв і католиків було ще менш толерантним.

Як американці ухитряються поєднувати відданість, різноманітність і терпимість? Якщо американцю треба буде вибрати між холодними теологічними конструктами своєї віри та живою участю в своєму житті іновірця, що став другом, то він обере друге. При цьому маємо таку закономірність: якщо ви додали до своїх друзів іновірця, то стаєте теплішими до його віри. Більше того, ваше тепле відношення поширюється не тільки на цю групу, звідки ваш друг, але й на інші групи. Якщо серед ваших друзів є євангеліст, то ви тепліше ставитиметесь до мормона чи навіть до невіруючого.

Сьогодні від третини до 40% американців знаходяться в релігії, яка відрізняється від тієї, в якій вони зростали. Саме тому американці дозволяють всі ці конфесійні перемішування і церковні змішування. Американське суспільство має розвинуті соціальні мережі, де вже ніхто не звертає уваги на різниці релігійні, етнічні, расові, мовні, гендерні, вікові чи соціальні. І це є американською благодаттю! Хоча історично всім цим індивідуальним та спільнотним різноманітностям було важко ужитися, але ж американцям вдалося побудувати мости між ними, в т.ч. і між різними релігіями.

Описуючи релігійне середовище Америки, акумулюючи спільнотну думку її громадян щодо ролі релігії в суспільстві, вчені свідомі того, що їх дослідження впливають на зміну цієї думки, на спосіб, в який люди осмислюють реалії духовного життя. Не будучи впевненими, що саме така комбінація складових громадської думки сучасної Америки щодо ролі релігії в суспільстві є остаточною та ідеальною, дослідники допускають, що громадська думка неодноразово може істотно змінитися.