Назидательное драконоведение

По восточному календарю наступающий 2012 год — Год Дракона.

Отвечая на вопрос «Как православным встречать год дракона?», прот. Игорь Прекуп уже довольно подробно рассказал о «фантастическом зверинце»и его воздействии на людей, увлеченных цветами, фигурками и даже чертами характера мифических существ.

Безусловно, увлечение коммерческим изводом буддийской религии — дело сугубо позднее, современное. Наши предки, скажем, 100 лет назад знать не знали ни о каких особенных животных-покровителях. Однако, далее о.Игорь утверждает, что «в нашей культуре с образом дракона связано представление о «человекоубийце искони», о враге рода человеческого».

И вот об этом хотелось бы поразмышлять, проанализировав запечатленные свидетельства времени…

Встреча Нового года: 11 правил

Перед Новым годом священникам задают множество вопросов о праздновании. что делать с постом? Как быть с неверующими родственниками? Отмечать ли или ждать Рождества? Правмир собрал самые частые ответы духовенства на предновогодние вопросы!

1. Не отделяться от семьи

Новый год – это и праздник, когда люди собираются вместе. В наше время, когда жизни людей так разобщены, это очень хорошая возможность и повод собраться вместе с близкими сердцу людьми.Протоиерей Александр Ильяшенко Новый год: отметить так, чтобы назавтра не мучила совесть

Священник Димитрий Свердлов

… С детьми этими так непросто… Того нельзя, этого нельзя… Рыбу только по воскресеньям, про колбасу, которую Люда с таким трудом выбивала через местком, и говорить-то страшно — скандал может быть… Даже майонез («да в нем вообще ничего нет!») – даже майонез под запретом, а чем же оливье заправлять, если не майонезом?.. Сидят, как на иголках, нервные, еду под лупой рассматривают, на куранты крестятся, от телевизора отворачиваются. Все им Рождество, да Рождество… Рождество-то оно хорошо, но как мы на Рождество увидимся? Они же в ночь в церковь уедут, сын потом два дня отлеживаться будет от своих служб… Да и стол такой второй раз накрыть – это ж невозможно по нынешним временам, дорого… Вроде хочешь, как лучше, но им не угодишь…

Подвиг Ирены Сендлер

Эту бабушку - божий одуванчик зовут Ирена Сендлер (Irena Sendler). Вы знаете кто она? Скорее всего, нет. О ней вообще мало кто знал до 2007 года, когда ее кандидатура была выдвинута на получение Нобелевской Премии Мира. Но, к сожалению, она тогда проиграла. И это прекрасным образом охарактеризовало запущенное состояние этой такой престижной премии, ее заполитизированность и формальность. Во время Второй мировой войны Ирена Сендлер, как сотрудница Варшавского Управления здравоохранения, посещала Варшавское гетто, где следила за больными детьми. Под этим прикрытиемона, рискуя своей жизнью, вывезла из гетто 2500 детей и тем самым спасла их от смерти.

Некоторая правда о алкотабачных наркотиках.

Факт, который правительства мира стараются не афишировать, состоит в том, что никотин и алкоголь являются одними из наиболее опасных наркотиков, изобретенных человечеством. Наркотики, изображенные на прикрепленном графике из Википедии, расположены по следующему принципу: чем выше наркотик на картинке, тем выше уровень зависимости от него. Чем правее, тем выше его смертельность, то есть соотношение обычной дозы к смертельной.

Про великий подвиг людини...

Однажды, тридцать пять лет назад, один советский спортсмен навсегда оставил занятия спортом. Казалось бы, ничем не примечательная история, таких в спортивном мире — тысячи. Но это — лишь на первый взгляд. Потому что речь идет (приготовьтесь считать!) об 11-кратном рекордсмене мира, 17-кратном чемпионе мира, 13-кратном чемпионе Европы, 7-кратном чемпионе СССР. Спортсменов с таким «послужным списком» во всей истории спортивных состязаний можно перечесть по пальцам. И вот на пике своей формы, в зените славы и карьеры он вдруг уходит из большого спорта, чтобы через несколько лет открыть в Москве маленькую мастерскую по пошиву обуви. Этот человек в полном смысле этого слова закопал свой талант в землю, вернее — утопил его в ледяной и грязной воде Ереванского озера. Но упрекнуть его за это вряд ли повернется язык даже у самых горячих болельщиков.

Різдвяні послання: Бенедикт XVI та Варфоломій І про сучасні проблеми людства

Автор: Володимир Бурега

25 грудня 2011 року, коли більшість християн світу святкують Різдво Христове, Папа Римський Бенедикт XVI та Константинопольський патріарх Варфоломій І оприлюднили свої Різдвяні звернення. За традицією такі послання містять загальні роздуми цих церковних лідерів про сучасний стан людства та про ті проблеми, які хвилюють жителів нашої планети.

Veni ad salvandum nos!

Звернення папи Бенедикта “Urbi et Orbi” за своєю структурою виглядає цілком традиційним. Перша частина тексту містить богословські роздуми над темою Різдва, друга присвячена сучасним проблемам людства.

В першій частині послання за відправний пункт своїх роздумів папа бере один з латинських церковних гімнів: «Еммануїле, наш царю та законодавче, надія та спасіння народів: прийди спасти нас, Господи, наш Боже». Зокрема папа каже:

«Прийди спасти нас! (лат. - Veni ad salvandum nos!) Це – волання людини кожного часу, яка відчуває, що не спроможна сама подолати труднощі і небезпеки. Вона потребує вкласти свою руку в руку більшу та сильнішу, руку, яка з висот простягається до неї. Дорогі брати й сестри, ця рука – це Христос, що народився у Вифлеємі з Пречистої Діви Марії. Він – рука, яку Бог простягнув людству, щоб допомогти йому вийти з рухомих пісків гріха та поставити його на ноги на скелі, на міцній скелі Своєї Істини та Своєї Любові».

Корреспондент: Виправдання Бога. Учені виявили особливості мислення віруючих і атеїстів

У релігійних людей більш розвинута здатність до співпереживання

АР

Вчені з'ясували, чим віруючі відрізняються від атеїстів. Молитви розвивають ділянки мозку, відповідальні за співпереживання, водночас атеїсти частіше вирізняються більш високим інтелектом, пише Олексій Бондарев у №49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року.

Ті, хто навчався в радянських школах, чудово пам'ятають, що батьки діалектичного матеріалізму пояснювали існування релігії взагалі і релігійних відчуттів зокрема банальним неуцтвом. Тому згідно із заповітами партії у "великому і могутньому" не повинно було бути не тільки сексу, але й релігійного мракобісся, а отже й віруючих.

Большая разница - Пародия на служителей Церкви.

Его Высокопреосвященству, Высокопреосвященнейшему Илариону Митрополиту Волоколамскому, Председателю Отдела Внешних Церковных Связей РПЦ МП Ваше Высокопреосвященство !

Патриарх Московский Кирилл и Митрополит Иларион

Как и всегда, я с большим удовольствием прочитал Ваше интервью с корреспондентом газеты «Комсомольская правда» Еленой Чинковой, под названием «Каждые пять минут в мире убивают христианина!», которое было напечатано на веб – сайте http://www.kp.ru/daily/25798/2779555/ от 3-го декабря 2011-го года.
К сожалению, в современном мире, независимо от вероисповедания, христиан убивают не только иноверцы, но порой бывают убийства - моральные и физические от рук своих же единомышленников по вере, поскольку земные блага превышают и временно побеждают духовные, небесные и вечные истины.
Например. Кто мог подумать, что в 1992-м году, такое грозное и волевое имя - Митрополита Киевского и всея Украины Филарета, одного из трех кандидатов в Московские Патриархи (РПЦ МП), будет попрано и даже, высмеяно теми, которые от него получили не только епископские саны, но и материальное благополучие на земле. Он в советское время свою жизнь не щадил из-за сохранения единой структуры и единого коллектива Священного Синода и всей полноты РПЦ Московского Патриархата? И об этом прекрасно знают наши всеуважаемые Митрополит Крутицкий и Коломенский Ювеналий и Святейший Патриарх Кирилл, которые к нему относились, в свое время, с глубоким почтением. 

Патріарх Філарет: "Я виступав не взагалі проти автокефалії – я виступав проти автокефалії в умовах Радянського Союзу!.." (I і II частини)

Автор: Розмову вела Тетяна Деркач

Risu.org.ua

Предстоятель УПЦ КП розповідає про те, чому він спочатку не підтримував рух за автокефалію, а потім сам його очолив, а також про те, хто і як організовував «Харківський собор».

– Ваша Святосте! Найперше хочу подякувати Вам за час і можливість спілкуватися з Вами. Ми зустрічаємося якраз тоді, коли виповнилося 20 років від часу проведення Собору УПЦ – того Собору, який однодушно проголосував за автокефалію Української Церкви. Тому розпочати наше інтерв’ю я хочу з історії.

Нещодавно Ви давали інтерв’ю і пояснювали, чому наприкінці 80-х років не підтримували автокефалію. Але в 1991 році очолювана Вами Українська Православна Церква вирішила бути автокефальною. Що змінилося?

Папа Римський привітав християн з Різдвом

Папа Римський привітав усіх християн з Різдвом

АР

Папа Римський Бенедикт XVI звернувся сьогодні опівдні з традиційним різдвяним посланням і благословенням, привітавши католиків усього світу зі святом Різдва Христового.

Звертаючись з балкона Собору Святого Петра у Ватикані до тисяч вірян, що заповнили величезну площу, і до всіх тих, хто слухає його по радіо і телебаченню, понтифік оголосив: Христос народився для нас. Бенедикт XVI зазначив, що Ісус означає Спаситель, і він був посланий на землю, щоб врятувати людей від зла, що існує всередині них: прагнення відокремитися від Бога, зарозумілої пихи, конкуренції зі Всевишнім і бажання самим вирішувати, що є добро, а що зло. "Тільки Бог, який є любов, може врятувати нас", - сказав понтифік.

Олег Скрипка - Щедрик..mp4

Як На Долоні.avi

Кліп зі смислом.

ПАМЯТКА НАЧИНАЮЩЕМУ СВЯЩЕННИКУ

Мень Александр, прот.

Эти строки отец Александр Мень адресовал одному молодому священнику, который недавно приступил к церковному служению и просил помочь ему в первых шагах. Быть может, «памятка» окажется небесполезной и для других священников.

I. НЕ ЖРЕЦ, А ПАСТЫРЬ

1. Нет почти ни одной дохристианской (или нехристианской) религии, где не было бы жречества. Жрец в них, как правило, маг, кудесник, совершитель ритуалов, с помощью которых народ желал заручиться благоволением высших сил. Необходимость в жреце – как особом человеке, близком к богам, – диктовалось в язычестве сознанием дистанции между человеком и Небом, которая требовала посредника, «посвященного». Чувство этой дистанции было и в Ветхом Завете. Святая Святых, завеса, ковчег – все это знаменовало неприступность Сущего, и только избранные служители могли входить под сень Дома Господня, чтобы от лица всего народа свидетельствовать (через обряды) о его вере и покорности Творцу. Однако для будущего всей Ветхозаветной Церкви был начертан идеал стать «царством священников и народом святым» (Исх. 19,6).

КГБ ПРОТИВ СВЯЩЕННИКА АЛЕКСАНДРА МЕНЯ

Бычков Сергей

22 января 2010 года православному священнику Александру Меню исполнилось бы семьдесят пять лет. Сегодня часто слышатся обвинения в его адрес не только в модернизме, но и в том, что он будто бы был чрезмерно лоялен к советской власти. С другой стороны, словно защищая его от этих обвинений, его робко пытаются причислить к диссидентам. В своих воспоминаниях прихожанин Новодеревенского Сретенского храма Андрей Бессмертный, ныне проживающий в США, вспоминал: «Однажды я спросил о. Александра: “Отец, в чем наше дело?” Он ответил не задумываясь: “В приведении как можно большего числа людей ко Христу”. — “А что важнее: качество или количество?” Опять, не задумываясь: “И то и другое. Мы не можем себе позволить ‘шлифовать’ новообращенного ‘до кондиции’. Даже духовник не должен придавать себе столь важную роль, это было бы гордыней. Это дело Бога. Чем больше людей приходит ко Христу, тем лучше”. — “Даже если это чистой воды обрядоверы, следующие букве, а не духу?” — “Кто мы, чтобы об этом судить? Мы не знаем замыслов Бога о таких людях. Конечно, чистое обрядоверие — профанация религии, но как точно установить, до какой степени обрядовер — ‘обрядовер’ и где кончается его обрядоверие и начинается действие Божией благодати? Обрядовер самим фактом принятия обрядов, веры в них и участия в них протягивает руку Богу, даже если сам этого до конца не сознает. 

У Британії знайшли джерело будматеріалів для Стоунхенджа

У Британії знайшли джерело будматеріалів для Стоунхенджа

АР

Британські геологи виявили в містечку Крейг Рос-і-Фелін в графстві Пембрукшир на південному заході Уельсу каменоломню, в якій стародавні кельти добували блоки пісковику і діабазу для спорудження Стоунхенджа, пише Archeology of Wales.

Більшість археологів і геологів сходяться на думці, що будматеріали не могли бути видобуті прямо на місці, в південно-західній частині Англії на місці сучасного графства Уїлтшир, і були доставлені на місце спорудження монумента з Південного Уельсу, де розташовані найближчі поклади цієї породи. Тут думки геологів сильно різняться - існує кілька десятків кандидатів на місце видобутку будівельних матеріалів для великого будівництва кам'яного століття.

Житие святых (35-42) Св. Николай Чудотворец

Правда о святителе Николае. Агиографическое расследование

Журнал «Нескучный сад» №1(12)’2005

Современному агиографу в его работе необходимо проделать труд детектива, быть скрупулезным текстологом древних рукописей, историком, археологом и даже использовать анатомо-антропологические исследования мощей. Потому что в текстах житий святых встречаются ошибки, которые могут вызвать сомнения в самом существовании святого. На самом деле события, описываемые в древних рукописных памятниках о свт. Николае, и персонажи, участвующие в них, не противоречат известным историческим источникам.

В последние годы исследователи узнали много нового о святителе Николае Мирликийском. Об этих открытиях нам рассказал председатель православного общества «Скиния», писатель-агиограф, организатор ежегодных международных конференций николаеведов, автор недавно вышедшего исправленного жития святителя Николая Александр Владимирович БУГАЕВСКИЙ.

Любимый святой, или чудеса святителя Николая Чудотворца

Так сложилось (не по случаю, а по Промыслу), что о самых любимых святых мы меньше всего знаем. Речь идёт о Божьей Матери и о святом Николае. Смирение не ищет показать себя и прославиться. Смирению хорошо в тени, поэтому и «Благословенная между женами», и самый любимый на Руси святой прожили так, что известных фактов их земной жизни очень немного. Тем ценнее та слава, которую они приобрели после ухода из этого мира. Трудно найти христианский город на карте мира, где Матерь Божия не проявила бы Свою чудотворную любовь, исцеляя, защищая, вразумляя нуждающихся в помощи людей. Это касается и Мирликийского архиепископа.

Его помощь быстра и удивительна. Он и строг, и милостив одновременно. Из угла, где горит лампадка, он внимательно смотрит на простолюдина и на толстосума. В каждом храме есть его образ, и даже если мы больше никого из святых не знаем, то, увидев Николая, сразу чувствуем себя в храме как дома. Одно чудо из тысяч мне хочется вспомнить и пересказать.

В неділю о 9.00 я буду брати участь в передачі на Українському радіо (НРКУ) - це офіційний сайт http://www.nrcu.gov.ua/

Тема: підготовка молоді до шлюбу, проблеми шлюбу і сім'ї, вагітність, пологи.

 

Передача вийде в прямому ефірі, телефонуйте і задавайте запитання.

Втретє за останнє десятиліття зірвано процес об’єднання УПЦ КП та УАПЦ в єдину помісну Православну Церкву

13 грудня 2011 року під головуванням Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, на якому було заявлено про зірвання з боку керівництва УАПЦ процесу об’єднання УПЦ КП з УАПЦ в єдину помісну Православну Церкву. Ієрархи Київського Патріархату дійшли висновку, що "насправді ані митрополит Мефодій, ані його однодумці не бажають об’єднання і ніколи на нього не погодяться. Не для того вони пішли з Київського Патріархату в 1995-му році".

Як повідомляє сайт УПЦ КП, засідання Священного Синоду УПЦ КП 13 грудня було присвячено, зокрема, переговорам між УПЦ Київського Патріархату і Українською Автокефальною Православною Церквою щодо подолання церковного розділення.

Як відомо, Священний Синод УПЦ КП на своєму засіданні 21 жовтня підтримав спільну ініціативу Предстоятеля Київського Патріархату Патріарха Філарета і Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія, спрямовану на подолання розділення Українського православ’я та утворення єдиної Помісної Православної Української Церкви. Для проведення діалогу Синод сформував комісію з трьох архієреїв на чолі з преосвященним Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським, а Архієрейський собор УАПЦ сформував комісію з п’яти архієреїв на чолі з преосвященним Андрієм, митрополитом Галицьким.

В очікуванні кінця: XX століття та його страхи

РУСИЧАМ ЗДАВАЛОСЯ, ЩО КІНЕЦЬ СВІТУ ВЖЕ НАСТАВ

На Русі сильніше, ніж в інших народів, було піднято прапор віри Христової. Сонми преподобних, мучеників, благовірних князів тому підтвердження. Але, разом з плодами духовно-рятівного сіяння, як завжди буває, на грунті фанатизму виростало і нетерпляче прискорення подій, початок і кінець яким владний давати лише Творець, який володіє останньою таємницею буття.

Я не маю матеріалів, яка була есхатологія на Русі в домонгольський і монгольський періоди. Одне, безсумнівно, нашестя монголо-татар викликало думки про кінець світу у християнській на той час уже Русі. Охоплені згарищами селища, гнані в полон люди, давали грунт для таких роздумів. Русичам здавалося, що кінець світу вже настав.

ЯК СТАРООБРЯДНИКИ ПІДШТОВХУВАЛИ ЛЮДЕЙ ДО СУЇЦИДУ?

Старообрядницький розкол 17-18 століть показав, наскільки крихка і немічна людська душа, до яких немислимих духовним хвороб вона схильна. Богослови, філософи, історики, лікарі, до цих пір шукають ліки, здатні вилікувати духовні "виразки, рани, плями, неочищені, непов’язані і непом’якшені єлеєм" (Ісая), що періодично з`являються на духовному тілі народів. Але, судячи з історії, як минулої, так і нинішньої, кінця цьому не передбачається.

Загострення старообрядницького розколу почалося з неприйняття і спротиву реформам патріарха Никона. Проповідь їх лідера протопопа Авакума - триматися старої віри, стародавнього благочестя і служити за невиправленими, старими книгами. Проти впертих цар Олексій Михайлович і патріарх Никон підняли погрози, які переросли в найжорстокіші гоніння. Світло реформ, переросло у морок насильства.

Голова асоціації "Ковчег", яка об'єднує молодь УПЦ (МП), УПЦ КП, УГКЦ, ХВЄ, отримав від одеського старця Іони благословення "не обмежуватися просвітницькою роботою, а йти далі"

На днях карпатська Асоціація "Ковчег" (Львівська обл.), яка об'єднує молодь УПЦ (МП), УПЦ КП, УГКЦ, ХВЄ (християни віри євангельської), провела Загальні збори з метою змінити керівництво та розвинути нові напрямки діяльності волонтерської доброчинної організації для освіти й оздоровлення дітей Карпат (сироти, учні з багатодітних родин та інакообдаровані діти шкіл та інтернатів м. Борислав), повідомляє кореспондент "Релігії в Україні" з посиланням на організаторов заходу.

Нові учасники "Ковчега" - диякон Олександр Парчевський, Олена Сапега (Львів - УПЦ), Андрій Галелюк (Дрогобич - УПЦ), Ростислав Ільків (Борислав - УПЦ КП),Катерина Клюзко (Київ - УПЦ) поділилися власним баченням ситуації з освіти, дозвілля та культурно-історичного просвітництва серед молоді й школярів. Православні табори в Україні, Польщі, Молдові, Білорусі, Словаччині й Росії нині скликають для співпраці наші родини. Паломницькі маршрути Карпатами, туристичні поїздки святинями Центральної та Східної Європи - все це нині завдяки ресурсам Церкви і суспільства на стикові просвіти й охорони пам'яток історії й культури  дозволило розвинути проект "БлагоДать".

Что такое «комплекс матери»?

Знаете ли Вы, что большинство влюбленных людей из самых лучших побуждений совершают массу непростительных ошибок по отношению к тем, в кого они влюблены. 

Причем, ошибки допускают и мужчины, и женщины. НО… Женщины в этом плане просто преуспели:) Если 80% мужчин из-за боязни потерять или отпугнуть девушку прячутся и замыкаются, то девушки, наоборот – делают слишком много.

Сегодня я хочу рассказать Вам о самой распространенной женской ошибке, которая получила в психологии и психотерапии семьи название «комплекс матери».

В чем он проявляется?

Для того чтобы заслужить любовь мужчины, женщина начинает себя вести с ним, подобно матери (иными словами, проявляет слишком много заботы и внимания) Что самое интересное, большей части мужчин в самом начале отношений это нравится. Потому что только так они начинают чувствовать себя любимыми. НО…

Далай-лама обеспокоен соблюдением прав человека на Украине

Духовный лидер Тибета, лауреат Нобелевской премии мира Далай-лама XIV выразил обеспокоенность современным положением с соблюдением прав человека и демократии на Украине. Как явствует из информации, приведенной на сайте международной общественной организации "Украинская европейская перспектива", об этом лидер буддистов Тибета сказал в воскресенье в Праге на встрече с политиками из разных стран, сообщает портал"Интерфакс-Религия".

Как я утратил веру, делая репортажи о религиозной жизни

Автор: Артем Безруков

Portal-credo.ru

Уильям Лобделл. ТЕРЯЯ ВЕРУ : Как я утратил веру, делая репортажи о религиозной жизни Пер. с англ. Н. Холмогоровой. — М. : Эксмо, 2011. — 416 с.

В России вышла книга известного журналиста Лос-Анджелес Таймс Уильяма Лобделла "Теряя веру" (Losing My Religion: How I Lost My Faith Reporting on Religion in America-and Found Unexpected Peace, Harper Collins, 2009). Книга пронимает до слез. Лобделл пишет о своем искреннем обращении к Богу, и о том, как обретенная им вера стала для него путеводной звездой в выведении репортажей на религиозные темы на совершенно иной качественный уровень. Эта часть повествования особенно полезна для оценки текущего состояния российской религиозной журналистики.

Кілька вражень від першого паломництва до Святої Землі (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Автор: Священик Андрій Дудченко

ГолгофаСкажу відверто: я ніколи не був "фанатом" паломництва до Ізраїлю, але розумів, що поїхати треба. Тож, вважав, нехай це станеться тоді, коли благословить Господь. І нагода прийшла у вигляді цікавої пропозиції від Паломницького центру Української Православної Церкви: значна знижка на переліт завдяки чартерам, які викуповують хасиди під час масового паломництва до Умані. Вони — до нас, а наші прочани — до святинь Ізраїлю. Так ми зібрали групу, половину якої склали парафіяни нашого храму, і вирушили в путь…

Тепер, повернувшись додому, я переконаний: для християнина побувати на Святій Землі надзвичайно корисно. Якщо є така можливість – не нехтуйте нею. Читаючи розповіді, переглядаючи фото чи навіть найкращі фільми про Святу Землю, все одно не зрозумієш того, що відчуватимеш на тих місцях, де розгорталися біблійні події.

Набираю групу по Системним розстановкам за Хеллінгером

Розстановки проходять кожної суботи о 15.30 за адресою: Київ, провулок Лабораторний 1, офіс 176. 
Необхідно зареєструватись за телефоном (066) 293 10 15

Даний метод терапії розроблений німецьким психотерапевтом Бертом Хеллінгером і відноситься до феноменологічних. Проводиться в групі людей, де кожен присутній може «замістити» собою будь-яку іншу людину, члена вашої родини, хворобу чи проблему і при цьому «замісники» будуть відчувати ті стани і емоції, які насправді присутні у вашому житті. Це допомагає швидко виявити проблему, провести діагностику і відразу перейти до корекції.

Апостол Андрій Первозванний

13 грудня Апостол Андрій був братом первоверховного апостола Петра і походив з міста Віфсаїди, що в Палестині.

З юних років він надавав перевагу духовним, вічним цінностям і тому коли почув проповідь Іоана Хрестителя про покаяння, став його учнем. Іоан смиренно називав своє служіння лиш звісткою про прихід Того, хто стане втіленням усіх старозавітних пророцтв, усіх очікувань людства. Тому коли він, вказуючи на Ісуса, мовив: "Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!", Андрій відразу пішов за Христом. Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого пізніше Господь назвав Петром, тобто Скелею. Андрій став першим послідовником Ісуса Христа, тому й одержав найменування Первозваний.

Апостол Андрій, як і інші апостоли, був свідком проповіді Ісуса Христа,Його чудес, що підтверджували Його божество. Андрій бачив страждання Спасителя, Його смерть і Воскресіння.

Сповнений благодаті Духа Святого, після П'ятидесятниці апостол Андрій здійснив три великі проповідницькі подорожі з Єрусалиму, звіщаючи Слово Боже в багатьох країнах Європи та Азії.Шлях поширення добра - це шлях страждань, адже воно завжди стикається зі злом. Слово Боже говорить: "Христос постраждав за нас і залишив нам приклад, щоб пішли ми слідами Його." Апостол Андрій вповні наслідував цей приклад. Він був розіп'ятий на Хресті за проповідь Євангельської звістки.Трапилось це в грецькому місті Патрах 13 грудня 70-го року по Різдві Христовім.