Стихотворение Иосифа Бродского читает священник Александр Шмеман. Музыка митрополита Волоколамского Илариона (Алфеева).

Васильевские врата новгородского собора Св. Софии. 1336 г. Собор Александровского Успенского монастыря. Фрагмент

Когда Она в церковь впервые внесла
Дитя, находились внутри из числа
людей, находившихся там постоянно,
Святой Симеон и пророчица Анна.

И старец воспринял Младенца из рук
Марии; и три человека вокруг
Младенца стояли, как зыбкая рама,
в то утро, затеряны в сумраке храма.

Тот храм обступал их, как замерший лес.
От взглядов людей и от взоров небес
вершины скрывали, сумев распластаться,
в то утро Марию, пророчицу, старца.

"Валентинові роздуми": кохайте та будьте коханими"!)

Безперечно, День Святого Валентина більш світське свято ніж церковне. Хоча коріння його все ж релігійне і пов'язане  швидше за все, аж із трьома Валентинами, двоє з яких відносяться до Італії (перший був лікарем і священиком у Римі, другий єпископом у Терні, теж Італія), а третій подвизавсь в Єгипті. Їх об'єднує часовий простір 2-3 ст. Перші два є мучениками, а про кончину останнього мало що відомо. Однак знаємо про те, що він був кандидатом на Папський трон і проповідував про любов та велич шлюбу. Про римського Валентина, який був священиком і лікарем, ходять легенди. Одна з них розповідає, як він проти наказу імператора одружуватись військовим, таємно їх вінчав за що і позбувся голови саме 14 лютого.

Разом з тим, у нас є відомості про те, що 14 лютого в Римі святкували язичницьке свято в честь богині кохання Юнони (або за іншою версією бога Фавна) на дату якого постановили святкування, завдяки Папі Геласію, день святого Валентина. Подібна заміна язичницьких свят на християнські постійно практикувались місіонерами, як в Римі так і, наприклад, у нас на Русі й в інших країнах. Те ж Різдво поставили саме на римське свято Непереможного Сонця і в цьому видно психологічні причини – таким чином народ легше позбавувався язичницьких звичок, що було мудро і не потребувало насилля. Все відбувалось мирно і тихо, а деякі язичеські традиції пов’язані із шануванням цього чи інших свят включались в християнську традицію скоро освячувались Церквою. Так, наприклад, свято Преображення Господнього на Русі замінило свято врожаю, що влаштовували колись на честь зібрання врожаю, прославляючи поганських божків.

Пророцтво про Пап святого Малахія повідомляє, що наступний Папа Римський стане останнім - Voz De Galicia

У давньому пророцтві говориться, що наступний Папа Римський стане останнім

Reuters

У вівторок, 12 лютого, всі світові ЗМІ вийшли зі статтями про Папу Римського на передовицях. Не винятком стала й іспанська газета Voz De Galicia, яка пише про давнє пророцтво ірландського єпископа Св.Малахія (1094-1148).

Це пророцтво поки що не спростовано подіями, на відміну від пророкувань про Пап, які приписуються Нострадамусу або Пресвятій Діві Гарабандальській.

"Нострадамус передбачив, що наступник Івана Павла II буде убитий у самому центрі Італії і що ця подія розколе Католицьку церкву і Св.Престол", - йдеться у статті. Гонсало Ечеверрі, автор книги Нострадамус і війна між ісламом і Заходом, стверджує: Нострадамус передбачив, що наступникові Бенедикта "судилося втекти з Риму через напади мусульман".

Папа Римський Бенедикт XVI має намір залишити Святий престол. Він стане першим за останні 600 років Папою, який добровільно зречеться престолу.

Личностная и безличная религиозность: психологическая модель и ее эмпирическая верификация. Ромуальд Яворский

Ромуальд Яворский, Польша. Доктор наук, психолог, психотерапевт, супервизор, католический священник, профессор, президент Ассоциации Христианских Психологов Польши и директор Психотерапевтического курса АХП. Автор нескольких книг («Психологические корреляты личностной религиозности», «Гармония и конфликты», «К полноте жизни») и статей по психологии религии и пасторства.

Психология религии обращается ко многим важным вопросам о происхождении, структуре и функциях религии в жизни человека  и общества. Какова роль религии в жизни человека? Каким образом можно измерить религиозность? Каковы показатели хорошей, здоровой и зрелой религиозности? Препятствует или способствует религия развитию и интеграции личности? Эти вопросы до сих пор остаются открытыми и востребованными, а ответы, которые дают на них психологи, представляющие различные методогические подходы и антропологические принципы, спорны и неоднозначны. Это одна из причин, почему роль религиозного опыта в развитии зрелой личности стала предметом изучения исследователей из Католических университетов в Дублине и Варшаве. Особое внимание уделялось личностному аспекту общения человека с Богом, как важнейшей составляющей религиозного опыта .  Решение изучать именно это явление было продиктовано   его актуальностью как для психологии религии, так и для основополагающих философских и богословских положений, касающихся христианской религии (и религиозности).

Собор трьох святителів

Cвято на честь трьох Святителів Вселенської Церкви встановлено у 706 р., після того як всі три Святителі з’явились єпископу Євхаітському Іоану і попросили його встановити на їх пам’ять одне свято. «Об’яви християнам, — сказали вони, — щоб вони залишили даремну суперечку про наші переваги. Так, як в житті своєму ми старались бути єдинодушними, так і після смерті бажаємо однодумності віруючих». Дійсно, всі три Святителі жили і діяли в один час, і важко сказати, який з них мав більше значення в історії Церкви.

Святий Василій Великий народився близько 329 р. в Кесарії Каппадокійській у благочестивій і багатій сім’ї. Першу освіту він одержав від своєї бабусі Мокрини, яку називав знаменитою жінкою. Навчався в училищі в Кесарії, де він подружився із Святим Григорієм Богословом, який був на рік старший від Василія. Потім юнаки продовжили навчання в кращій школі Візантії, а потім в Афінах, де фундаментально вивчали всі науки того часу. Після закінчення навчання Василію Великому запропонували роботу вчителя і адвоката, але він бажав інших пізнань, прагнув до іншої вищої мети і повернувся на батьківщину до своєї сім’ї. Бабуся вже померла, але старша сестра Мокрина мала на Василя великий вплив і направила його помисли на вивчення християнської віри.

Предкрещальные беседы: как довести человека до Церкви?

Что изменилось после введения практики катехизации перед крещением? Как проходят предкрещальные беседы в реальности? Нужны ли они впервые пришедшим в храм? Размышляет протоиерей Андрей Ефанов, на протяжении трёх лет готовящий людей к принятию первого в их жизни церковного Таинства.

Прошло совсем немного времени, как в Русской Православной Церкви стала обязательной предкрещальная катехизация, но уже можно обернуться назад и сделать выводы.

Все приходы за этот небольшой период разделились на 3 группы. Настоятели первой, самой многочисленной, ввели у себя так называемые предкрещальные беседы. Тематику этих бесед, частоту проведения и продолжительность определяют сами, исходя из опыта и собственного отношения к проблеме. В принципе, это совсем даже неплохо, уж кому, как не настоятелю, виднее всего, чему надо учить своих будущих прихожан. В среднем это, как правило, три часовые беседы и несложные «домашние задания» в виде заучивания наизусть нескольких основных молитв и ознакомления с догматами Православия.

Митрополит Иларион об уходе на покой Папы Бенедикта XVI: подобных прецедентов в новейшей истории Римско-Католической Церкви не было

11 февраля 2013 года председатель Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата митрополит Волоколамский Иларион далкомментарий агентству ИТАР-ТАСС в связи с пришедшими в этот день сообщениями об уходе на покой Главы Римско-Католической Церкви папы Бенедикта XVI:

Информация об уходе на покой папы Бенедикта XVI оказалась неожиданной даже для его ближайших сподвижников. Кардинал Содано назвал ее «громом среди ясного неба». Действительно, подобных прецедентов в новейшей истории Римско-Католической Церкви не было. Папа Иоанн Павел II оставался на своем посту до конца, несмотря на серьезные проблемы со здоровьем.

Буденна історія, або Про сенс великого життєвого супермаркету

Звичайна дівчина знаходилася у величезному супермаркеті. Навколо дуже багато світла. У невеличких жолобках із металу, який підвішений до стелі, розташовувалися лампи. Деінде знаходилися відеокамери спостереження. Навколо – дуже багато стелажів, поряд із якими ходять вбрані у фірмовий одяг, люди. Дівчина теж одягнена в уніформу. Вона сидить на невеличкому крісельці і підносить товари покупців до особливого приладу, що зчитує інформацію зі штрих-коду виробів і продуктів. Так ця дівчина робить протягом дня незлічену кількість разів. Вона – касир-продавець у величезному приміщенні, де постійно лунає легка музика і спів а також до цих мелодій долучається пищання приладів зчитування інформації з етикеток.

Чого тільки немає на полицях у цьому приміщенні – і каструлі, і корм для котів та собак, вино і лікери, коньяк і цукерки, хліб і окорока. Здається, саме звідси розпочинається свято життя кожної пересічної людини. Адже свято шлунку та свято придбання нових дрібниць – все це і є головною формулою створення хорошого настрою серед прози переживання буденності.

УПЦ МП – бойова дивізія московського імперіалізму. Міф чи реальність?

Новий тиждень для християн України розпочався своєрідною шоковою терапією. У центрі московського православ’я, самій Москві, розпочав свою працю Архієрейський Собор РПЦ. Подія сама по собі не така вже надзвичайна для православного світу. Але дві речі заставляють українських християн добре задуматися над розвитком ситуації в Україні після цього собору.

Перша – це доповідь Глави українського відділення РПЦ – УПЦ МП митрополити Володимира (Сабодана), а друга яка часово передувала їй це – зустріч президента РФ Владіміра Путіна з учасниками цього ж таки собору.  

Для наївних ентузіастів екуменізму, вочевидь, доповідь Глави УПЦ МП була шоком. Адже український відділ РПЦ, текстом свого предстоятеля, відкрито, без викрутасів підтвердив свою позицію стосовно «неканонічних» Православних церков в Україні. Але тут нема нічого дивного. РПЦ послідовна у своїй позиції щодо Православних церков, які виникли через розкол. І тут, попри те, що така позиція може не подобатися, все ж таки слід віддати належне єрархії РПЦ, яка послідовно у цьому питанні просуває свою позицію.

Але з іншого боку, позиція московського православ’я щодо своїх дочок, які відійшли від нього, - УПЦ КП та УАПЦ - є щонайменше дивною. Попри розуміння болючості для РПЦ реальності існування в Україні УПЦ КП та УАПЦ, викликає подив теза «єдиноспасаючої канонічної церкви», яка не признає навіть Таїнства Хрещення, уділеного в УПЦ КП чи в УАПЦ.

 Інше питання, наскільки цей еклезіологічний ексклюзивізм (спасіння тільки в нас), в якому любителі РПЦ часто звинувачують католиків, є відповідний до офіційних заяв самої РПЦ. Адже, як показує практика, екуменічні заяви РПЦ насправді розходяться з ділом, коли вона говорить про відсутність того ж таки еклезіологічного ексклюзивізму, а на практиці його дотримується.

У Ватикані спростували повідомлення про проблеми зі здоров’ям Бенедикта XVI

У Ватикані спростували повідомлення про проблеми зі здоров’ям Бенедикта XVI

АР

Глава прес-служби Ватикану падре Федеріко Ломбарді спростував повідомлення про те, що причиною рішення про зречення престолу 85-річного Бенедикта XVI став стан його здоров’я.

Ломбарді заявив, що "причиною зреченняБенедикта XVI  престолу став похилий вік".

Раніше він сказав журналістам, що у Ватикані стали помічати втому Папи.

За словами Ломбарді, решту років Бенедикт XVI проведе у монастирі на території Ватикану у молитвах, роздумах і роботі над книгами.

Ломбарді стверджує, що в історії Римсько-католицької церкви до сьогодні відомий один випадок добровільного зречення святого престолу - в XV столітті.

Папа Римский Бенедикт XVI

Родился: 16 апреля 1927 г. в с. Марктль-ам-Инн в Баварии, Германия

2002-2005 гг.: Декан Коллегии кардиналов

С 19 апреля 2005 г.: 265-й Папа Римский

 

Его Святейшество Бенедикт XVI  (в миру Йозеф Алоис Ратцингер) - 265-й папа римский.

Родился 16 апреля 1927 г. в селении Марктль-ам-Инн в Баварии (Германия), в семье полицейского Йозефа Ратцингера.

В 1939 году - ученик  церковной предсеминарии.

В 1951 году окончил Мюнхенский университет (теология и философия).

В 1953-м.защитил диссертацию по богословию в Мюнхенском университете. Был преподавателем кафедры теологии Боннского университета.

Йде у монастир. Папа Бенедикт XVI зречеться престолу

Зречення Бенедикта XVI - третє за майже 2000-літню історію папства

Reuters

У понеділок, 11 лютого, 85-річний Папа Римський Бенедикт XVI зробив історичну заяву, висловивши бажання відректися від свого престолу. У галереї Корреспондент.net - добірка кращих знімків Бенедикта за майже восьмирічний період його папства.

  Йде у монастир. Пaпа Бенедикт XVI відречеться престолу

 

За словами самого Папи, його рішення було добровільним - просто "немає більше сил, щоб виконувати всі свої обов'язки". "З цієї причини, а також добре усвідомлюючи всю серйозність цього акту, при повній свободі я заявляю, що я відмовляюся від служіння як  Римський єпископ, наступник святого Петра", - процитував Бенедикта представник Ватикану, повідомивши, що офіційно зречення відбудеться 28 лютого. Також офіційний Ватикан заявив, що новий Папа може бути обраний на початку Страсного тижня, 24 березня.

Про добове коло православних богослужінь

Служби Православної Церкви – це унікальне поєднання між собою одразу кількох чинників : добового, тижневого та річного кола богослужінь. Хтось підрахував, що богослужіння, котре відправляється сьогодні, наступного разу точно таким самим буде не швидше, як лише через три сотні років. Погодьтесь, доволі символічний натяк людям на те, щоб вони цінували кожну нагоду помолитися разом з усією Церквою. Побути на аналогічній службі нам, на жаль, більше ніколи не вдасться. 

Одним із найпростіших способів полюбити православне богослужіння - це вивчати його та жити ним. Тільки збагнувши все те, що відбувається у вівтарі та на клиросі, ми з вами зможемо, врешті, по-справжньому почати молитися. А до того часу наша молитва без розуму – даремна трата часу. Справді, ніяк не можна полюбити те, чого не знаєш та не розумієш. Тож, одним з кроків до нашої кращої молитви буде коротка розмова про добове коло православних богослужінь.

Про вичитки, екзорцизм та родовий гріх

Будучи в паломницькій поїздці в Манявському скиту, почув від нашого гіда про таке питання як гріхи роду чи предків. Тобто ті гріхи, які передаються з роду в рід. Родові чи щось таке подібне. Може я не зовсім зрозумів про що йшлося. Бувають різні ситуації в різних сім'ях хтось п'є, хтось гуляє направо і наліво, а потім це може відбиватися на наступних поколіннях. Наш гід казав, що є така практика як відмовлення (відчитка) гріхів роду. Читається Псалтир. В певній послідовності. Спочатку 50, потім 90 псалом, а потім Вірую. І так за кожного члена сім"ї - вірніше суто за батьків.Тобто, якщо брати скажімо мене. То я маю читати за себе, замаму, за батька. Потім за батьків моїх батьків. Сестри і брати не згадуються. І так начебто до 7 коліна. Ну всіх предків я точно не згадаю. А коліна до 4 ну може до 5 зможу з'ясувати. Так от в мене є питання як правильно робити цю відчитку. А ще згадав, що при цьому треба кожен тиждень причащатися (так нам казав гід). Може я щось і трохи наплутав. то хотів би від вас Отче Євген отримати докладно відповідь щодо цього питання. До речі дещо знайшов в нтернеті. Свідчення деяких людей. Вони писли що після такої молитви за померлих предків у їхньому житті відбувалися колосальні позитивні зміни. Буду вдячний за Вашу відповідь.

З повагою - Віктор.

Слава навіки, Вікторе!

Православна Церква нашого часу не благословляє практику будь-яких вичиток. Всі теорії про те, як і що потрібно «вичитувати» з’явились внаслідок двох причин : 1) бажання заробити більше грошей тими, хто це практикує, і 2) повній неграмотності людей у питаннях духовного життя. В зв’язку з цим, особисто я б міг вам порадити до роздумів наступні тези :

Оголошення: XI – й Всеукраїнський з’їзд православної молоді

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета 9-10 лютого 2013 року в приміщенні актової зали Київської Православної Богословської Академії відбудеться XІ Всеукраїнський з’їзд православної молоді.

Робота з’їзду буде складатися з пленарного засідання та праці в секціях. Тема заходу:«Життя православних християн в умовах світової кризи».

Просимо єпископат нашої Церкви делегувати голів єпархіальних відділів у справах молоді та представників молодіжних осередків ввіреної Вам єпархії для участі у роботі з’їзду.

Початок з’їзду о 10:00. Делегатам необхідно прибути до Михайлівського Золотоверхого монастиря за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 8, навчальний корпус Київської Православної Богословської Академії (їхати від станції метро «Вокзальна» до станції «Хрещатик», перейти на станцію «Майдан Незалежності» і піднятися по вул. Михайлівській до Михайлівської площі).

Для участі у роботі з’їзду, делегатам потрібно зареєструватися до 7 лютого 2013 рокуза телефоном: (066) 369 88 36, (044) 592 40 86, або надіслати заявку на електронну адресу: makariote@gmail.com

З повагою оргкомітет

ПРЕПОДОБНЫЙ МАКСИМ ИСПОВЕДНИК

***

Преподобный Максим[1] он получил блестящее образование и избрал карьеру политика. В 610 году, когда на престол взошел император Ираклий, он оценил значимость Максима и его христианские добродетели и сделал своим первым секретарем. родился в 580 году в знатной константинопольской семье[2]. Обладая выдающимся умом и редкими способностями к высоким философским размышлениям,

Однако слава, власть и богатство не смогли угасить в Максиме желание, которое он лелеял в своем сердце c юности, – вести жизнь, соответствующую истинной философии. Через три года он оставил должность и пустые почести мира сего и стал монахом в обители Богородицы в Хрисополе под Константинополем.

Протодиакон Андрей Кураев: Церковь не настроена на принципиальные изменения

Сомнения и вера, отношения пастырей и паствы, церковь и наука, законопроект об оскорблении религиозных чувств, межрелигиозные отношения, школьный курс православной культуры, 4-я годовщина интронизации Патриарха Кирилла — эти и другие темы обсудили в прямом эфире OnlineTV журналист Сергей Корзун и протодиакон Андрей Кураев.

Сергей Корзун: Всем добрый вечер. Сергей Корзун – ваш ведущий. И сегодня для разговора в студию OnlineTV я пригласил диакона Андрея Кураева. Андрей Вячеславович, добрый вечер.

Андрей Кураев: Добрый вечер.

Трагический конец португальской монархии

Предыстория

Республиканские, антимонархические настроения усиливались в Португалии на протяжении всего XIX века. Королевская власть была вынуждена отказаться от абсолютизма еще в 1821 году, когда на волне буржуазной революции возник первый португальский парламент.

Republica

Учредительные кортесы приняли первую в истории страны конституцию. Конституция существенно ограничивала власть короля. В числе прочих мер она предусматривала учреждение при короле Государственного совета из 13 человек, отмену феодальных привилегий, уничтожение инквизиции, изменение системы административного управления и секуляризацию церковных земель.