11 червня 1993 року упокоївся Святійший Патріарх Мстислав – в миру Степан Іванович Скрипник. Він прожив повних 95 років – народився 1898 року в Полтаві. Немічність і смерть спіткали його в невеликому канадському містечку Грімсбі, куди Патріарх Мстислав прибув у родовий дім сім ї Скрипників у провінції Онтаріо. Вихованець Полтавської гімназії, слухач місцевої Духовної семінарії, юний Степан Скрипник бере найактивнішу участь у визвольних змаганнях за незалежність України у 1917 – 1920 роках. Потім еміграція; участь у роботі польського сейму як депутата від українців Волині; відвідування лекцій на богословському факультеті Варшавського університету. Загибель дружини; постриг в ченці; пастирська діяльність; поставлення в єпископи; підвищення до становища архієпископа; митрополита; предстоятельство в Українських Православних Церквах у Канаді та США – і, нарешті, на зорі Незалежності України, – обрання на Помісному Церковному Соборі в Києві 5 червня 1990 року першим Патріархом Київським і всієї України.
Саме так розпорядився Промисел Божий, що нащадкові славної козацької родини полтавців Скрипників та Петлюр (мати Патріарха була рідною сестрою лідера УНР Симона Петлюри) призначено було піднести Українську Православну Церкву до найвищого ієрархічного рівня – до Патріархату. До Мстислава упродовж тисячі років УПЦ була митрополією, залежною від закордонних релігійних центрів.
Лише три року (1990 – 1993) Мстислав очолював Українське Православ'я. Він вісім разів на тривалі періоди відвідував Україну; незважаючи на високий вік працював багато й енергійно; об їздив понад половину областей України. Його народ сприймав як живу легенду. Бурхливо зростала Церква:з десятків священиків переходили тисячі з РПЦ та її філії в Україні. Число вірних сягало мільйонів. І це лише за три роки! На фундаменті Церкви Патріаршої, закладеному Святійшим Мстиславом, за двадцять з лишком років розрослося потужне дерево нинішньої УПЦ Київського Патріархату. При наступниках Патріарха Мстислава – другому Патріарху Володимиру (Романюку) та особливо при третьому Патріархові, нинішньому, Філаретові (Денисенкові) збудовано понад три тисячі нових храмів, єпископат зріс до сорока архієреїв, число вірних у храмах УПЦ Київського Патріархату сягнуло, згідно незалежних статистичних даних, 15-ти мільйонів вірних. Одним з найбільших досягнень, справді епохального масштабу, є перехід цієї великої у православному світі Церкви на українську літературну мову Богослужінь; видання сотень Богослужбових книг рідною для українців мовою, викладання усіх без винятку предметів у трьох богословських академіях, ряді семінарій та на богословському факультеті Чернівецького Національного університету – українською мовою!
Усе це є виконанням заповітів першого нашого Патріарха Мстислава, розвитком його спадщини. Про це йшлося на круглому столі «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ПАТРІАРХ (1898 – 1993)», що був приурочений 20-ій річниці з часу упокоєння Святійшого Патріарха Мстислава (Скрипника). Круглий стіл відбувся 27 травня 2013 року у конгрегаційній залі Київської православної богословської академії УПЦ Київского Патріархату.
Із вступним словом-привітанням виступив архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк) та Володимир Петрович Корнелюк радник Голови Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, який передав вітання від Голови комісії – Василя Васильовича Костицького. З головною доповіддю виступив автор фундаментальної монографії «Патріарх Мстислав: життя й архіпастирська діяльність (Київ, 2007)» доктор богословських наук професор і завідувач кафедри філософії Академії, академік АН Вищої освіти України Дмитро Степовик. Глибокий знавець багатьох деталей життя легендарного архієрея, доповідач наголосив на унікальності цієї постаті в усій історії українського християнства. Він підкреслив, що благословення на патріарше служіння Мстислав одержав не тільки волею українського православного люду на Помісному Соборі 5 червня 1990 року, але й волею Божою – після усіх страждань, які переніс український народ упродовж віків. Підсумовуючи свою доповідь професор Дмитро Степовик від імені родини покійного Патріарха Мстислав висловив подяку Святійшому Патріарху Київському та всієї Руси-України Філарету. Також з доповіддю присвяченою аналізу негативного ставлення Патріарха Мстислава до неканонічних хіротоній УАПЦ формації 1921 року виступив протоієрей Михаїл Йосифчук.
Жваво вступали у дискусію та задавали питання доповідачам викладачі кафедри церковної історії протоієрей Михаїл Лесюк, священик Роман Маланяк, Ірина Миколаївна Преловська, протоієрей Віталій Клос та аспіранти академії.
Протоієрей Віталій Клос, доктор церковно-історичних наук,
Проректор Київської православної богословської академії
УПЦ Київського Патріархату
Церква.info
Немає коментарів:
Дописати коментар