23 січня 2013 р. виповнилося 84 роки від дня народження Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. З цієї нагоди він вранці очолив у Володимирському кафедральному соборі Києва Божественну літургію та подячний молебень. Предстоятелю співслужили архієреї та духовенство УПЦ Київського Патріархату.
Після богослужіння до Святійшого Владики від імені повноти Церкви зі словом вітання звернувся митрополит Львівський і Сокальський Димитрій:
Ваша Святосте! Милостивий наш патріарше і отче!
Як тільки-но відходять від нас різдвяні свята і вже майже перестає лунати коляда, ми поспішаємо звідусіль до Києва, нашої найвеличнішої святині – Свято-Володимирського кафедрального собору, щоб тут разом з Вами, соборно піднести молитви до Господа нашого Ісуса Христа в день Вашого народження. Якось так по-справжньому хочеться відзначити цей період, в який Ви народилися 84 роки тому у далекому донбаському селі Благодатне.
Ще так нещодавно ми раділи Ісусу народженому, зі славою і трепетом, разом з великим пророком Іоаном, зустрічали Його на Йордані. Пройде зовсім небагато часу і Немовля Ісус зволить носитися на руках праведного Симеона. Воістину благословенна ця пора церковно-уставного календаря, в яку ви, Ваша Святосте, прийшли в далекім 1929 р. на світ. Шлях Вам так само освітлювала Вифлеємська зірка, яку ми намагаємось духовно не загубити впродовж всього нашого життя, бо віриться мені, що над кожною людиною, яка приходить у цей світ, світить незвичайна зірка. Багато хто з отців і вчителів Церкви навчає, що над Богомладенцем Ісусом світила не зірка, а світлосяйний ангел. Так само в житті кожної людини світлосяйний ангел-охоронець запалює свічку життя і підтримує її горіння.
Всі ми знаємо, що діти народжуються на світ з великої батьківської любові і особливо материнської. Якщо ця любов поєднується з молитвою тієї ж матері, то це є незвичайна сила. З любов'ю, палко і щиро за вас молились батьки, а згодом одна мати. Вона була в незнанні, ким виросте її старший син, яку путь в житті обере. Так буває, що провидіння Боже охороняє все те до певного часу у великій таємниці, аж допоки несподівано розкриється велич людини. Так було з Вами, Ваша Святосте. Своєю чергою плило, не хочу тут сказати, що безтурботне, а навпаки, тяжке, наповнене працею дитинство, раптом семінарія, академія і далека, з достойністю, пройдена дорога від найвищого ступеня священичого чернечого служіння аж до високого святительського патріаршого сану. На цьому шляху Вам довелося виполоти і знести чимало терня й гірких випробовувань. Перед Вашим лицем сплило шість генсеків, чотири президенти, на декілька років один режим змінився на інший у вирі війни і горя, потім зникла одна наддержава, народилася незалежна й соборна Україна, а у ній невмируща боротьба за помісність і автокефалію Української Православної Церкви, яку очолили саме Ви, і все це так само осяяне тим самим ангелом-зіркою, підсилене материнською молитвою.
Ваша Святосте! Цей сонм архиєреїв, духовенства й віруючих сьогодні низько, у день Вашого народження, схиляє голови, доземно кланяючись Вам за Вашу невтомну працю у ниві великого українського виноградника. Ви є справжній велет духу, сили і здоров'я, якими наділив Вас Бог та сильний подих свободи донбаського українського степу.
В цей день ми складаємо Вам найкращі побажання. Хочемо, щоб Ви ще довго і довго здіймали свої руки біля престолу цього кафедрального собору.
Многії і благії Вам літа!
На знак поваги та спільної молитви владика Димитрій підніс Патріарху букет квітів і просфору.
У відповідь зі словом подяки та настанови до присутніх звернувся Святійший Патріарх Філарет:
Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри.
Насамперед, я хочу подякувати вам, владико, за ваші завжди змістовні привітання, які я повинен уважно слухати, але розрізняти, де є правда, а де є неправда, де є перебільшення.
Правда в тому, що земне життя підходить до кінця. Треба подумати для чого ти народився і для чого прожив таке довге життя. Який сенс у цьому житті, радостях, стражданнях, скорботах, печалях і трудах? Якщо далі за смертю нічого не існує, як думають атеїсти, то навіщо ці труди, що вони принесли і чим закінчується життя?
Життя закінчується, як правило, хворобами і болістями. Невже для цього створив Бог людину, щоб пожити навіть і сто років? Невже всі ці роки у скорботах і трудах повинна жити людина?
Якщо б ми думали так, то ми були б обманщиками. Проповідуємо одне, а думаємо про інше. Проповідуємо про вічне, про воскресіння Ісуса Христа, про подолання смерті, про прощення гріхів, а живемо тільки для земного життя. І проповідь часто не відповідає життю. Тому коли життя підходить до кінця, про що треба думати?
Думати не треба про земне благополуччя, а про вічне життя, як ти туди увійдеш. Ти туди увійдеш обов’язково. Це від тебе не залежить. Але яким буде там твоє життя?
Ти обов’язково станеш на суд перед Богом. І що ти скажеш Богові? Він перед тобою в одну мить розкриє все твоє життя, від того моменту, коли ти став жити свідомо, аж до самої смерті. У цьому житті є все. І головне, що там є гріхи, які вимагають у правди Божої покарання. Це треба кожному з нас не тільки пам’ятати, а кожного дня нагадувати собі.
Тому треба, як я думаю, коли підходить життя до кінця, думати насамперед про свої гріхи. Думати, каятися і просити у Бога прощення. Якщо хто не буде каятися у своїх гріхах, коли б вони не були скоєні, і не буде просити у Бога прощення, то він у Царство Боже не увійде. Тому що гріхи не пускають. Злі духи на митарствах не пропустять через ці гріхи. Усвідомлення цього повинно стримувати у людині почуття гордості. Щоб ти не зробив у цьому житті доброго, велике чи мале, воно нічого не варте перед твоїми гріхами. І якщо людина буде пам’ятати про свої гріхи, – ніколи не згрішить гордістю. А це найтяжчий гріх, бо він стоїть найбільшою перешкодою до входження людини у вічне блаженне життя. І святі отці кажуть, що якщо великий подвижник, який навіть звершував чудеса, але думає, що він найкращий, в Царство Боже не увійде.
Для того, щоб цю думку ви засвоїли твердо, згадайте Юду. Коли Господь посилав на проповідь, він також творив чудеса. Повертаючись з проповіді, апостоли хвалилися: «Господи, і біси коряться нам». Тому не треба дивуватися, що великі подвижники, які впали у гордість, в Царство Боже не увійшли.
Тому нам постійно треба пам’ятати про свої гріхи, як це робили і апостоли. Апостол Петро до самої своєї смерті пам’ятав про те, як він відрікся Христа перед служанкою і плакав гірко. А ще більше треба пам’ятати милість Божу. Бо якщо зациклишся тільки на своїх гріхах, то впадеш у відчай. А треба пам’ятати про велику та незбагненну милість Божу, яку ми не можемо осягнути.
Як можна зрозуміти, коли розбійник, який все своє життя крав і вбивав, а першим увійшов у рай. Не Авраам, не Адам, не Давид, ні інші пророки, а розбійник увійшов. Хіба зрозуміла нам людям оця безодня милості?
Згадайте притчу Ісуса Христа про працівників у винограднику, коли господар тому, хто працював з одинадцятої години, дав ту ж платню, що й працівникам, які трудилися цілий день. І ті, що працювали цілий день, думали, що отримають більше, але отримали стільки ж, скільки й ті, що прийшли останніми, то були незадоволені. І господар сказав: «Чого око твоє лукаве з того, що я добрий?! Я хочу й тому дати стільки, скільки й тобі».
Тому нам треба про милість Божу пам’ятати тоді, коли ми усвідомлюємо свою гріховність. І тоді у цій безодні милості потонуть усі гріхи і перетворяться у небуття. І Господь прийме нас у Царство Небесне не за нашими заслугами, а за Своєю милістю. Оці думки у мене постійно.
Я дякую вам, преосвященні владики, за вашу любов, яку я відчуваю. І ви повинні разом працювати на ниві Божій. Працювати у Бога, в Його винограднику. Бо Церква – це виноградник, який треба обробляти. Коли б Бог не покликав тебе, зранку, чи при завершенні життя, працюй для вічного життя. Тому коли підійде смерть, ти не будеш її боятися, бо це буде природній перехід від одного стану до іншого.
І нехай Господь наш Ісус Христос за молитвами Божої Матері і всіх святих наставляє нас на путь розуму, покаяння і надії на вічне блаженне життя.
Завершилося богослужіння уставним многоліттям.
Після цього у своїй резиденції Патріарх приймав вітання від єпископату, духовенства, державних та громадських діячів:
Від імені державної влади – Михайло Андрійович Кулиняк, Міністр культури України, та Юрій Петрович Богуцький, перший заступник Міністра культури України;
Олександр Попов, голова Київської міської державної адміністрації та Галина Герега, в. о. Київського міського голови, заступник міського голови, секретар Київради;
Василь Князевич, міністр охорони здоров'я України (2007 - 2010 рр.), Василь Вовкун, український режисер, сценарист, культуролог, Міністр культури і туризму України (2007 -2010 рр.), Іван Васюник, український політик, екс-віце-прем'єр-міністр України, Володимир Огризко, український дипломат, міністр закордонних справ України (2007 - 2009 рр.), Надзвичайний і повноважний посол України (1996 р.);
В'ячеслав Анатолійович Кириленко – голова політичної партії «За Україну!»;
Лілія Григорович, український політик;
Віктор Андрущенко, ректор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова разом з колегами;
Юрій Решетніков, український державний, політичний та релігійний діяч. Голова Державного комітету у справах національностей та релігій (2009 – 2010 рр.) разом з колегами;
Олег Петрович Мельник, академік АН ВО України, професор, завідувач кафедри анатомії тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України разом із почесними та дійсними членами кафедри.
Також, Патріарха Філарета листами та телеграмами привітали:
від Президента України В. Ф. Януковича:
Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету
Шановний Владико!
Прийміть побажання здоров’я, многая та благії літа з нагоди Вашого дня народження. Зичу Вам миру, духовної радості та плідної роботи в ім’я України і її народу.
Віктор Янукович, Президент України;
Леонід Кучма, другий Президент України;
Володимир Рибак, голова Верховної Ради;
Віталій Захарченко, Міністр внутрішніх справ України;
Володимир Яловий, заступник керівника апарату Верховної Ради України;
Віктор Балога, народний депутат України;
Сергій Кацуба, народний депутат України;
Олег Медуниця, народний депутат України, голова міжфракційного депутатського об’єднання «За Єдину Помісну Православну церкву»;
Валерій Борисов, народний депутат України;
Олександр Чорноволенко, заступник Голови НРУ, голова Київської міської організації НРУ, народний депутат України;
Олександр Моцик, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки;
Борис Базилевський, український дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол (2006 р.).
Микола Дубина Президент АН ВО України;
Дмитро Колєсніков, голова Дніпропетровської ОДА;
Володимир Гройсман, Вінницький міський голова;
Олександр Ледида, голова Закарпатської ОДА;
Миколай Круглов, голова Миколаївської ОДА;
Валентин Хоптян, голова Тернопільської ОДА;
Володимир Хоменко, голова Чернігівської ОДА;
Володимир Чайка Миколаївський міський голова;
Сергій Надал, Тернопільський міський голова;
Василь Куйбіда, Голова Народного Руху України;
Вячеслав Коваль, заступник Голови НРУ;
Павло Кривонос, Генеральний директор Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв;
Іван Балога, голова Закарпатської обласної організації «Єдиний центр»;
Леонід Черновецький, колишній Київський міський голова;
Богдан Гдичинський, керівник Служби Міністра юстицій України;
Миколай Дубина, Президент АН ВО України;
Сергій Рюмшин, голова Святошинської РДА в м. Києві;
Сергій Зімін, Шевченківської РДА в м. Києві;
Василь Антонов, голова Оболонської РДА в м. Києві;
Сергій Садовий, директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);
Віталій Мохорєв, директор Департаменту охорони здоров’я органу київської міської ради (КМДА);
Світлана Зоріна, директор Департаменту культури КМДА;
Ігор Усик, перший заступник голови ДПC у м. Києві, начальник управління податкової міліції ДПC у м. Києві;
Олег Масляк, начальник Управління Держтехногенбезпеки в Івано-Франківській обл.;
Микола Ворона, депутат Хмельницької ОДА;
Леонід Губерський, кектор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Герой України;
Іван Тимошенко, ректор Європейського університету;
Хачатур Хачатурян, президент Київського Міжнародного Університету;
Владислав Нестеров, президент Української Технологічної Академії;
Олександр Децик, генеральний директор «Укрнформу»;
Віктор Чамара, перший секретар Національної спілки журналістів України;
Микола Орленко, президент корпорації «Укрреставрація»;
Сергій Блощаневич, голова Наглядової Ради ПАТ «Оболонь»;
Анатолій Нагорянський, директор ДП «Санаторій Конча Заспа»;
Віктор Безруков, директор ДП «Санаторій Моршинський» ДУС;
Тетяна Гаврилюк, лікар Санаторія «Моршинський»;
Василь Чепурний, головний редактор всеукраїнського тижневика "Сіверщина";
Миколай Даневич, громадський діяч;
Вітання продовжують надходити.
Колектив Прес-центру Київської Патріархії приєднується до всіх вітань на адресу Предстоятеля Святійшого Патріарха Філарета та просить Всемилостивого Бога про дарування ювілярові многих і благих літ.
Многії літа, Святійший Владико.
Іс пола еті Деспота
Іс пола еті Деспота
Прес-центр Київської Патріархії
Немає коментарів:
Дописати коментар