Корреспондент: Виправдання Бога. Учені виявили особливості мислення віруючих і атеїстів

У релігійних людей більш розвинута здатність до співпереживання

АР

Вчені з'ясували, чим віруючі відрізняються від атеїстів. Молитви розвивають ділянки мозку, відповідальні за співпереживання, водночас атеїсти частіше вирізняються більш високим інтелектом, пише Олексій Бондарев у №49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року.

Ті, хто навчався в радянських школах, чудово пам'ятають, що батьки діалектичного матеріалізму пояснювали існування релігії взагалі і релігійних відчуттів зокрема банальним неуцтвом. Тому згідно із заповітами партії у "великому і могутньому" не повинно було бути не тільки сексу, але й релігійного мракобісся, а отже й віруючих.

Проте часи, коли кремлівські старці могли одним розчерком пера змусити багатомільйонну країну ігнорувати закони природи, давно минули. Сьогодні ні в країнах колишнього СРСР, ні в більшості інших держав світу ніхто не піддає сумніву право людей мати релігійні почуття. Не піддає сумніву право на віру і сучасна наука.

Скоріше, навпаки, в останні кілька років учені все частіше виступають із заявами, які ще недавно могли бути сприйняті в науковому товаристві тільки з усмішкою. Напередодні численних грудневих релігійних свят ця тема знову стала предметом дискусій у багатьох навколонаукових виданнях, констатує Адам Хадхазі, оглядач порталу LiveScience.

25 грудня католики відзначають Різдво, святкування єврейської Хануки цього року розпочинається 20 грудня. 22 грудня, день зимового сонцестояння, багато що означає для сучасних язичників.

Насправді неважливо, яку релігію сповідує віруючий, важливо, що його мозок працює зовсім не так, як мозок атеїста, що байдуже проходить повз церкву

І насправді неважливо, яку релігію сповідує віруючий, важливо, що його мозок працює зовсім не так, як мозок атеїста, що байдуже проходить повз церкву. Молитви та медитація стимулюють роботу ділянок мозку, відповідальних за здатність співпереживати.

Іншими словами, сучасна наука визнала, що віруючі це не просто малоосвічена категорія населення, яка придумала Бога для того, щоб пояснити дію загадкових сил природи, як стверджували деякі вчені раніше. З іншого боку, цей приємний для віруючих висновок врівноважується іншим результатом останніх досліджень, який багато хто може вважати образливим. Його суть зводиться до того, що віруючі поступаються атеїстам в інтелектуальному плані.

Бог – це нормально

Релігія, без найменшого перебільшення, являє собою досить поширений феномен. У деяких державах, наприклад в США, Іспанії, країнах Південної Америки, кількість людей, які називають себе віруючими, досягає 80% населення.

Далеко не всі вони дійсно надають своїй релігійності великого значення, зазначає Хадхазі. Лише незначна частина населення навіть найбільш релігійних країн всерйоз підпорядковує своє життя догмам. Однак, зазначає Хадхазі, якщо уважно подивитися на статистику соціальних досліджень, то можна побачити, що частка абсолютних атеїстів – які відкрито говорять про те, що ні Бога, ні релігії в їхньому житті немає ні в якому вигляді, – ще менша.

І все ж такі люди є, і їхня кількість з роками не змінюється. Логічно припустити, що існує якийсь комплекс факторів, який визначає схильність людини до релігійності. Що це – генетика, спадковість, виховання, соціокультурні фактори, оточення, вплив батьків? Чому одні люди сприймають релігійні стандарти як абсолютну істину, в той час як інші вважають, що все це не більш, ніж дурні забобони?

Над відповідями на це питання б'ються вчені з різних галузей – психологи, соціологи, нейрологи. Навіть якщо їхні дослідження не допоможуть зрозуміти природу віри, вони все ж таки дозволяють багато чого дізнатися про роботу людського мозку і свідомості, каже Ендрю Ньюберг, дослідник з Університету Томаса Джефферсона і автор бестселера Як Бог змінює ваш мозок.

Ми бачимо релігію в тому чи іншому вигляді в кожному відомому нам суспільстві за
останні 100 тис. років. Цей факт наводить багатьох вчених на думку про те, що тенденція до формування віри в надприродне просто запрограмована в людині

Ми бачимо релігію в тому чи іншому вигляді в кожному відомому нам суспільстві за останні 100 тис. років і, за словами, Денні Кейза, американського психолога, цей факт наводить багатьох вчених на думку про те, що тенденція до формування віри в надприродне просто запрограмована в людині. Можливо, це побічний ефект розвитку здібностей до складних форм мислення, коментує Кейз, таких як абстрактне мислення, уява.

Це міркування підтверджується дуже простим аргументом, вважає Кейз, – досить подивитися на кількість віруючих у сучасному світі. Їх не стало менше в XX столітті, повному дивовижних технічних відкриттів.

З ним згоден Баррі Космін, соціолог з Трініті-коледжу при Кембриджському університеті. "Сьогодні в світі кількість віруючих чи тих, хто називає себе такими, значно перевершує кількість атеїстів, – констатує Космін. – Релігія – це норма".

Законність атеїзму

І все-таки мільйони людей по всьому світу, хоч і перебуваючи в меншості, вперто відмовляються від віри. Наприклад, за даними експертів з Кембриджу, які проаналізували безліч результатів соцопитувань, близько 15-16% всіх жителів США і Канади стверджують, що не відвідують церкву і не дотримуються релігійних звичаїв.

Кейз каже, що згідно з його даними ця цифра навіть дещо занижена і насправді не менше 20% американців заявляють про відсутність зв'язків з будь-якими релігійними організаціями. У Європі ця цифра ще вище, констатує Кейз.

Кількість тих, хто каже не тільки про непричетність до релігії, а й про
заперечення існування найвищих сил у будь-якому вигляді, становить не більше 10% населення планети

Однак усіх цих людей не можна назвати атеїстами, зазначає учений. Справа в тому, що кількість тих, хто каже не тільки про непричетність до релігії, а й про заперечення існування найвищих сил у будь-якому вигляді, становить не більше 10% населення планети.

"Всі атеїсти не ходять до церкви, – каже Кейз. – Але не всі з тих, хто не ходить до церкви, є справжніми атеїстами".

Як правило, люди, фанатично віддані релігійним ідеям, не прагнуть відкрито визнавати це, зазначає Космін. Однак шляхом аналізу даних різних соціологічних досліджень учений дійшов висновку, що до екстремально віруючої частини населення належить не менше 20% людства.

До екстремально віруючої частини населення належить не менше 20% людства

За словами Кейза, це не означає, що мова йде про людей, готових вбивати за свої переконання. Фанатики – це люди, для яких релігія є основоположним мірилом усього життя. Як правило, вони відвідують місця поклонінь (найчастіше це церкви) не рідше одного разу на тиждень. Серед тих, хто сповідує різні форми християнства, близько 53% вірять у достовірність більшої частини написаного в Біблії.

"Ці люди вважають, що Біблія являє собою набір автентичних стародавніх текстів, частина з яких несе слова справжнього Бога", – каже Кейз.

Релігія безпосередньо впливає на життєві погляди цих людей, зазначає Космін, вказуючи на те, що 43% фанатично віруючих вважають аборт неприпустимим, навіть якщо сталося зґвалтування. 79% таких людей відмовляються визнати право людини на нетрадиційну сексуальну орієнтацію.

Питання інтелекту

Історично атеїзм був привілеєм освіченої частини суспільства. Люди, які належали до цього прошарку, зазвичай мали достатньо часу, щоб задаватися питаннями про сенс життя, в той час як представники найбідніших верств ніколи не мали такої можливості, каже Кейз. Для жебраків завжди було достатньо того, що вони могли почути під час недільної проповіді, тоді як у представників вищого світу була свобода порушувати загальноприйняті норми.

В середньому люди з високим рівнем інтелекту частіше заявляють про свій атеїзм

Чи означає це, що атеїзм характерний для більш освічених або просто більш розумних людей? На перший погляд, це дискримінаційне твердження не може мати логічного підтвердження, каже Кейз. Проте сувора дійсність не має жалю: недавнє велике дослідження британських вчених, які проаналізували дані тестів IQ у кількох десятків тисяч підлітків, показало, що в середньому люди з високим рівнем інтелекту частіше заявляють про свій атеїзм.

Підтверджує це й робота еволюційного психолога Тодда Шекелфорда з Атлантичного університету Флориди. Вчений проаналізував результати 40 великих досліджень про зв'язок між інтелектом і релігійністю, які були проведені за останні 100 років ученими з різних країн. Майже всі вони свідчать про те, що більш освічені люди менше схильні до віри, підсумовує Шекелфорд.

Вирішальний фактор

Певною мірою схильність людини до прийняття атеїстичних чи релігійних переконань визначається оточенням, каже Кейз. Коли дитина зростає в сім'ї ортодоксальних віруючих, за рідкісним винятком її не вдасться позбавитися відчуття, що Бог існує, констатує він. Якщо ж батьки ніколи не ходять до церкви і дають дитині атеїстичне виховання, то навряд чи їй судилося коли-небудь поповнити ряди фанатиків, що кидають запальні шашки в клініки, де роблять аборти.

Однак оточення й економічна ситуація не є єдиними значущими факторами, каже Кейз. Особливості роботи мозку можуть істотно впливати на шанси індивідуума відколотися від більшості в своєму оточенні і стати атеїстом або, навпаки, фанатичним віруючим.

Ньюберг є автором відомого кілька років тому дослідження, згідно з результатами якого в мозку тих, хто приділяє багато часу медитації та молитвам, відбуваються зміни, і їх можна побачити при скануванні.

У тих, хто часто молиться, збільшується активність і товщина фронтальної кори головного мозку. Також, за твердженням Ньюберга, у людей, які моляться по десять хвилин кожного дня протягом двох місяців, відбуваються зміни в районі таламуса – ділянки мозку, яка відповідає за сенсорику і сприйняття образів.

Теорію Ньюберга підтримує Джордан Графман, вчений з Інституту нейрології в Бетесді, штат Массачусетс. Графман вивчив результати комп'ютерної томографії багатьох пацієнтів і дійшов висновку, що хоча ніякої особливої ​​"Божої" секції в мозку віруючих немає, все ж їхній мозок працює не так, як у атеїстів.

"Люди, які кажуть про особисті контакти з Богом в тій чи іншій формі, відрізняються від атеїстів підвищеною активністю ділянок мозку, відповідальних за емпатію, здатність до співпереживання", – пояснює Графман. І ця активність зростає в міру того, як ви спілкуєтеся з Богом все частіше і довше, кажуть вчені.

Отримуючи початковий імпульс до віри з дитинства, людина далі сам модифікує свій мозок, її сприйняття світу змінюється, і вона стає ще більш релігійною

"Чим більше ви починаєте вірити у щось, тим швидше це стане для вас реальністю", – констатує Ньюберг. Іншими словами, отримуючи початковий імпульс до віри з дитинства, людина далі сам модифікує свій мозок, її сприйняття світу змінюється, і вона стає ще більш релігійною.

Прийняття тих або інших переконань змінює роботу мозку і віруючих, і атеїстів і, отже, їхній світогляд. Мозок пристосовується до мінливих обставин і схильний підтримувати обрану систему поглядів, відкидаючи інформацію, що йде врозріз з нею.

Простіше кажучи, пояснює Кейз, привчивши себе молитися, ви мимоволі з часом станете відчувати присутність Всевишнього у вашому житті, причому не тільки в моменти, коли молитеся. Мозок сам вбачатиме десницю Божу в різні моменти життя, доповнюючи картину світу.

Ігноруючи всі релігійні установки і обряди, ви змушуєте свій мозок сприймати реальність більш критично, не розвиваєте частини мозку, що відповідають за
сенсорику та "надприродні" відчуття

Ігноруючи всі релігійні установки і обряди, ви змушуєте свій мозок сприймати реальність більш критично, не розвиваєте частини мозку, що відповідають за сенсорику та "надприродні" відчуття, тим самим знижуючи шанси коли-небудь побачити Всевишнього, підсумовує Кейз.

Спадковість також може відігравати певну роль, хоча тут серед учених немає єдиної думки. Кілька років тому багато говорили про "Божий ген", який нібито знайшла група американських вчених, розповідає Кейз. Насправді мова йшла про ген, який підвищував шанси його володаря переживати надприродні відчуття.

У свою чергу, був знайдений і "ген атеїзму", при включенні якого мозок людини краще здатен відокремлювати уявне від дійсного.

"Точно можна сказати, що генетичні фактори можуть сприяти схильності до релігійності, духовних пошуків, – каже Ньюберг. – Простіше кажучи, у деяких схильність до вірувань просто написана на роду".

____________________________________________________________

Розподіл віруючого населення по країнах світу

Країна	Частка населення, для якого релігія є важливою частиною життя, %
Бангладеш	100
Нігер	100
Оман	99
Ємен	99
Індонезія	99
Малаві	99
Шри-Ланка	99
Сомалі	98
Джибуті	98
Мавританія	98
Бурунді	98
Таїланд	97
Комори	97
Єгипет	97
Марокко	97
Афганістан	97
Сенегал	97
Камбоджа	96
Камерун	96
Малайзія	96
Нігерія	96
Філіппіни	96
Малі	96
Лаос	96
М'янма	96
Руанда	95
Чад	95
Алжир	95
Катар	95
Замбія	95
Гана	95
Демократична Республіка Конго	94
Кенія	94
Бахрейн	94
ЦАР	94
Ліберія	94
Палестина	93
Непал	93
Туніс	93
Саудівська Аравія	93
Судан	93
Уганда	93
Пакистан	92
Парагвай	92
Кувейт	91
ОАЕ	91
Індія	90
Косово	90
Танзанія	89
Сирія	89
Болівія	89
Зімбабве	88
Гватемала	88
Панама	88
Кот-д’Івуар	88
Домініканська Республіка	87
Ліван	87
Бразилія	87
Мальта	86
ПАР	85
Таджикистан	85
Гондурас	84
Румунія	84
Нікарагуа	84
Ірак	84
Перу	84
Сальвадор	83
Колумбія	83
Еквадор	82
Туреччина	82
Грузія	81
Туркменістан	80
Коста-Ріка	79
Венесуела	79
Боснія і Герцеговина	77
Македонія	76
Кіпр	75
Польща	75
Вірменія	73
Мексика	73
Киргизстан	72
Молдова	72
Італія	72
Греція	71
Чорногорія	71
Сингапур	70
Хорватія	70
Аргентина	66
США	65
Австрія	55
Ірландія	54
Сербія	54
Ізраїль	51
Узбекистан	51
Азербайджан	51
Іспанія	49
Словаччина	47
Словенія	47
Україна	46
Казахстан	43
Південна Корея	43
Литва	42
Канада	42
Швейцарія	41
Уругвай	41
Німеччина	40
Латвия	39
Албанія	39
Угорщина	39
Люксембург	39
Білорусь	34
Росія	34
Болгарія	33
Нідерланди	33
Австралія	32
Франція	30
В'єтнам	30
Фінляндія	28
Великобританія	27
Гонконг	24
Японія	24
Чехія	21
Данія	19
Швеція	17
Естонія	16

Дані Gallup

____________________________________________________________

Поширення основних релігій у країнах світу

Іслам

Сунізм - Афганістан, Албанія, Алжир, Бангладеш, Боснія і Герцеговина, Буркіна-Фасо, Комори, Кот-д'Івуар, Джибуті, Єгипет, Еритрея, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Біссау, Індонезія, Йорданія, Казахстан, Кувейт, Киргизстан, Ліван, Лівія, Мальдіви, Малі, Мавританія, Марокко, Нігер, Нігерія, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Ємен, Сомалі, Судан, Сирія, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Туркменістан, ОАЕ, Узбекистан, Західна Сахара, Чад, МалайзіяШиїзм - Азербайджан, Бахрейн, Іран, Ірак, Ліван

Ібадизм - ОманСуфізм - Сенегал

ХристиянствоКатолицизм - Австралія, Андорра, Аргентина, Аруба, Австралія, Австрія, Бельгія, Беліз, Бенін, Болівія, Бразилія, Бурунді, Канада, Кабо-Верде, Чилі, Колумбія, Демократична Республіка Конго, Конго, Коста-Ріка, Хорватія, Куба, Куракао, Чехія, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Екваторіальна Гвінея, Франція, Німеччина, Гібралтар, Гренада, Гуам, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Угорщина, Ірландія, Італія, Кірібаті, Лесото, Литва, Малаві, Мальта, Мексика,Мозамбік, Нідерланди, Нікарагуа, Палау, Панама, Перу, Філіппіни, Польща, Португалія, Пуерто-Ріко, Руанді, Сейшели, Словаччина, Словенія, Іспанія, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Уганда, Уругвай, Венесуела, Замбія, Зімбабве

Протестантизм - Австралія, Багами, Барбадос, Бермудські острови, Ботсвана, Каймани, Острови Кука, Данія, Естонія, Фіджі, Фінляндія, Французька Полінезія, Німеччина, Гана, Гайана, Ісландія, Ямайка, Джерсі, Кенія, Латвія, Лесото, Ліберія, Мозамбік, Намібія, Науру, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Папуа Нова Гвінея, Румунія, Самоа, Соломонові Острови, ПАР, Тонга, Тринідад і Тобаго, Тувалу, Уганда, Великобританія, США, Вануату,

Православ'я - Білорусь, Болгарія, Кіпр, Ефіопія, Грузія, Греція, Латвія, Македонія, Молдова, Чорногорія, Росія, Сербія, Україна,

Вірменська апостольська церква - Вірменія

Буддизм
Тибетський буддизм - БутанТхеравада - М'янма, Камбоджа, Лаос, Шрі-Ланка, Таїланд, КитайМахаяна - В'єтнам, Японія, Південна КореяТибетська традиція - Монголія

Індуїзм

Індія, Непал, Сурінам

Іудаїзм

Ізраїль

Місцеві вірування

Ангола, Камерун, ЦАР, Мадагаскар, Південний Судан, Свазіленд, Того, ЯпоніяДані ЦРУ, інформаційно-довідкової служби Корреспондента