Вчення Православної церкви про чини ангелів, їх імена і служіння.

Чини Ангельські розподіляються на три ієрархії - вищу, середню й нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини. У вищу ієрархію входять: Серафіми, Херувими й Престоли. Ближче всіх до Пресвятої Трійці предстоять шестикрилі Серафіми (Полум'яніючі, Вогненні) (Іс. 6, 2). Вони полум'яніють любов'ю до Бога й інших спонукають до неї.
Після Серафимів Господу предстоять багатоокі Херувими (Бут. 3, 24). Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, просвіта, тому що через них, що сяють світлом Богопізнання й розуміння таїн Божих, подається премудрість і просвіта для щирого Богопізнання.

Украина стремится иметь свою Поместную православную Церковь

Социологические исследования, если они действительно научно обоснованные, — это не просто зеркало существующего положения общества, но и отражение его стремлений, интенций, устремлений в будущее. И задача гражданского общества и «политического класса» — не упустить этих устремлений, зафиксированных в цифрах и графиках, и не позволить тоталитарным силам, политикам-авантюристам и агентуре недружественных государств «оседлать» ситуацию — и с помощью демагогии и манипуляций заставить людей делать совсем не то, к чему те в начале стремились.

Поэтому — внимание! Недавно были опубликованы результаты одного из действительно знаковых всеукраинских опросов, проведенного совместно четырьмя ведущими украинскими социологическими структурами, такими как: Центр социальных и маркетинговых исследований SOCIS, Социологическая группа «Рейтинг», Центр Разумкова и Киевский международный институт социологии. Исследование это знаменательно тем, что в целом было опрошено 25000 респондентов (по 1000 на каждую область и Киев), что позволило получить высокую степень точности по стране в целом и рассматривать результаты по каждой области как репрезентативные. Посвящен опрос был религиозным предпочтениям населения.

Малоизвестные факты о жизни матери Терезы

Тайные дневники.

 «Моя улыбка — большой покров, за которым скрывается масса боли». 
Мать Тереза

В своих «Дневниках» мать Тереза из Калькутты рассказывает, что и она, подобно Святой Терезе Авильской, пережила «темную ночь души». Душой матери Терезы хотел завладеть хозяин ада, и ей пришлось пройти обряд изгнания бесов.

Господь и дьявол вели спор за обладание душой матери Терезы, словно это было настоящее богатство. Сатана искушал ее всеми мыслимыми и немыслимыми способами, ему даже удалось овладеть душой монахини. Но после обряда изгнания, Князь Тьмы оставил свою пленницу во имя Иисуса Христа. И Господь вознаградил мать Терезу из Калькутты многими дарами, она снискала милость Божию и преисполнилась благодати.

Иисус часто являлся матери Терезе, и она разговаривала с ним. Тереза даже стала святым мистиком, и, подобно Святой Терезе Авильской (Santa Teresa) и Сан Хуану де ла Крус (San Juan de la Cruz), пережила «темную ночь души», то есть усомнилась в существовании Бога. А, согласно доктрине католической церкви, подобные искушения являются необходимым условием для достижения высшей степени святости.

Папа Франциск – реформатор католицької церкви

11 лютого 2013 року пролунала інформація в Римському престолі, яка шокувала громадськість в усьому світі – Папа Бенедикт XVI посилаючись на недостачу сил та недуги в тілі повідомив консисторії колегії кардиналів про те, що зрікається престолу. Папа Бенедикт XVI  у своєму зверненні підкреслив, що для того, щоб нести Євангеліє і керувати човном св. Петра потрібна сила та енергія духу. Багатьом колишній кардинал Йозеф Рацингер видався доволі консервативним папою. У його проповіді громадськість бачила неухильну вірність та збереження  традиції римської церкви двояко ставлячись до екуменізму, негативно, і навіть грубо, до проблеми евтаназії, абортів, нетрадиційний шлюбів. Звісно, така позиція у папи носила чітко окреслений християнський характер по відношенню до цих проблем.

За крок до єдності

Юрій Чорноморець

В ЄРУСАЛИМІ ПАПА РИМСЬКИЙ ФРАНЦИСК І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ ВАРФОЛОМІЙ ЗВЕРШУВАЛИ СПІЛЬНУ МОЛИТВУ / ФОТО РЕЙТЕР

Христос, передчуваючи майбутні розділення своєї Церкви, на Тайній Вечері молив свого Небесного Отця: «Нехай мої учні будуть одне, як Я, Отче, з Тобою». Важливо, що єдність є завжди єдністю різноманіття, а не повною уніфікацією. Адже будучи єдиним Богом, Син і Отець розрізняються, але не розділяються. Перше тисячоліття існування Церкви було прикладом небезпроблемної, але єдності різноманіття. Друге тисячоліття, навпаки, стало часом утвердження кожною частиною християнства себе: і католицизм, і православ’я, і кожна протестантська юрисдикція вважали лише себе єдиною істиною Церквою. Поворот відбувся 1902 року в православ’ї, коли Вселенський патріарх заявив про необхідність єдності, підтримуючи перші зусилля протестантів щодо пошуків об’єднання. В 1960-ті роки відповідний поворот до пошуків повної єдності відбувався у католицизмі.

Спільна Декларація Папи Римського Франциска та Вселенського Патріарха Вартоломея І (Єрусалим, 25 травня 2014)

У неділю 25 травня 2014 року Папа Франциск та Вселенський Константинопільський Патріарх Вартоломей І, зустрічаючись у Єрусалимі, підписали Спільну декларацію наступного змісту:

1. Як і наші шановані попередники Папа Павло VI і Вселенський Патріарх Атенагорас зустрічалися тут у Єрусалимі п’ятдесят років тому, також і ми, Папа Франциск та Вартоломей, Вселенський Патріарх, вирішили зустрітися на Святій Землі, «де наш спільний Відкупитель Господь Ісус жив, навчав, помер, воскрес і вознісся на небо, звідки послав Святого Духа на Церкву, яка народжувалася» (Спільне комюніке Папи Павло VI і Патріарха Атенагораса, оприлюднене після зустрічі 6 січня 1964 р.). Ця наша зустріч, чергове побачення єпископів Церков Риму і Константинополя, заснованих двома братами-апостолами Петром та Андрієм, є для нас джерелом великої духовної радості й дає нам нагоду призадуматися над глибиною та природою існуючих між нами зв’язків, що є плодом шляху, сповненого благодаті, під час якого Господь провадить нас, починаючи від того благословенного дня п’ятдесятирічної давності.

Отношение к проблеме гомосексуализма в современном западном христианстве

Автор: Бурега Владимир Викторович

Портал «Богослов.Ru» предлагает вниманию читателей статью проректора Киевской духовной академии доцента В.В. Буреги, посвященную одной из наиболее дискуссионных тем в современном западном христианстве. Речь идет о проблеме гомосексуализма, которая вызывает сегодня бурные дебаты в Западной Европе и Америке. Статья подготовлена на основании доклада, прочитанного 4 июля 2012 года на Международной конференции в Кракове.

На рубеже ХХ-ХХІ вв. проблема гомосексуализма стала серьезным вызовом для христианского богословия. Сегодня это одна из центральных дискуссионных тем для западной христианской антропологии. Споры о гомосексуализме привели к существенным расхождениям в интерпретации Писания и подтолкнули к поискам нового богословского осмысления проблемы пола.

Для Православных Церквей Восточной Европы этот вызов до недавнего времени не казался таким уж актуальным. Однако сегодня ситуация стремительно меняется. Недавние решения, например, Священного Синода Русской Православной Церкви[1], как и Священного Синода Украинской Православной Церкви[2] — яркое тому подтверждение. Православная Церковь уже столкнулась с необходимостью не только дать ясный богословский ответ на этот вызов, но и воплотить этот ответ в конкретные формы пастырского попечения о людях, относящим себя к гей-сообществу. И здесь, конечно же, нам необходимо учесть тот опыт, который имеется в настоящий момент в западном христианстве.

Папа, (не) отменивший грех

Репутация папы Франциска заставляет верующих доверять самым неожиданным "новостям" о нем

Папа Франциск на праздник Крещения, 6 января 2014

Александр Бобраков-Тимошкин

«Церковь более не верит в реальное существование ада, где люди страдают. Эта доктрина несовместима с бесконечной любовью Господа. Бог — не судья, а друг, любящий человечество... Ад — это лишь метафора одинокой души, которая, как и все души, в конце концов соединится в любви с Господом». 

Текст, содержавший эти слова, в рождественские дни стремительно распространялся в Сети – сначала на английском языке, затем и в переводах, в том числе на русский. Неудивительно, почему он привлек такое внимание – ведь эти слова, как говорилось в тексте, произнес сам папа Римский Франциск. «Отмена» догмата о аде – не единственное радикальное новшество, содержавшееся в речи, которую понтифик, как утверждалось, произнес в ходе Третьего Ватиканского собора. Текст содержит и такие пассажи: «Все религии истинны, потому что они являются истиной в сердцах тех, кто в них верит... Наша церковь может вместить и гетеросексуалов, и геев, тех, кто выступает за право на аборт и против него, консерваторов и либералов, мы приветствуем даже коммунистов».

Папа – Скальфари: «Так изменю церковь»

Папа Франциск мне сказал: «Самое большое зло, которое распространилось в мире в последние годы - это безработица среди молодежи и одиночество стариков. Старые люди нуждаются в уходе и в общении; молодежь - в работе и надежде, но она не имеет ни того, ни другого, а самая большая беда заключаются в том, что молодые люди перестали искать работу и потеряли надежду. Они придавлены настоящим. Скажите мне: можно ли жить, будучи придавленным настоящим? Без памяти о прошлом и без желания планировать свое будущее, создать свой жизненный проект, свою семью? Разве можно продолжать так жить дальше? По моему мнению, это самая насущная проблема, которая стоит перед церковью».

Скальфари: Ваше Святейшество, это проблема в основном политическая и экономическая, она касается государств, правительств, партий, профсоюзов.

Ватикан вирішив зарахувати Іоанна Павла II до лику святих

Для оголошення святим потрібно два офіційно підтверджених дива

Reuters

Ватикан має намір канонізувати Папу Іоанна Павла II. Про це Ватикан заявив у п'ятницю, зазначивши, що таке рішення було прийнято після схвалення другого дива Іоанна Павла.

Дату церемонії у Ватикані не назвали, додавши, що церемонія очікується до кінця поточного року.

Відповідно до правил Ватикану для оголошення святим потрібно два офіційно підтверджених дива.

Нагадаємо, ватиканська Конгрегація у справах святих у ході пленарного засідання визнала факт вчинення Папою Римським Іоанном Павлом II другого дива вже після його беатифікації (проголошення блаженним Римо-католицької церкви) 1 травня 2011 року, повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела при Святому престолі.

Папська дюжина. Четвірка фаворитів, п'ять альтернатив і ще трійка потенційних кандидатів на пост нового Папи Римського

Інтригою стане єдність чи конфлікт єврокардиналів

АР

Кардинала з Мілана Анджело Скола і його колегу Одільйо Шерера із Сан-Пауло називають двома найбільш імовірними лідерами "папської гонки" у Ватикані, яка стартує сьогодні.

Тим не менше, у Ватикані активно циркулює список імен близько дюжини "папабілі" (потенційних Пап). Так, 115 кардиналів, які беруть участь у конклаві, можуть віддати перевагу іншим кандидатам, якщо фаворити не зможуть заручитися підтримкою двох третіх "виборців", що становить 77 голосів.

Говорити про тенденції непросто, адже на виборах немає прямо заявлених кандидатів, тоді як кардинали пов'язані клятвою мовчання щодо того, що відбувається у Сикстинській капелі під час голосування.

Как выбирают Римского Понтифика

Как выбирают Папу Римского? Кто такие кардиналы? В каком случает архиереев сажают на хлеб и воду? Почему человеку, избранному на престол святого Петра, меняют имя? Какое отношение к выборам Папы имеет Микеланджело Буонарроти? Рассказывает иеромонах Русской Православной Церкви, итальянский историк, исследователь Восточного христианства и писатель, сотрудник ОВЦС Иоанн (Гуайта).

Sede vacante

Иеромонах Иоанн (Гуайта)

С 20 часов 28 февраля сего года для Римской Католической Церкви открылся период Sede vacante — вакансии папского престола.

По правилам, установленным Папой Иоанном Павлом II, с этого момента лишаются мандатов руководители всех подразделений Римской курии, в том числе государственный секретарь (кардинал Тарчизио Бертоне) и кардиналы (или архиепископы), являющиеся префектами конгрегаций, председателями папских советов, и т. д. Продолжают работать секретари департаментов Ватикана, Камерленг Святой Римской Церкви (Тарчизио Бертоне), который является местоблюстителем Апостольского Престола, и декан Коллегии кардиналов (Анджело Содано), который обычно созывает и возглавляет конклав. Однако на сей раз Декан Коллегии не будет принимать участие в конклаве по причине возраста.

Ждать осталось недолго. К чему пришло «православно-католическое сближение» при Бенедикте XVI?

Профессор Анатолий Красиков

Автор – руководитель пресс-службы президента РФ в 1992-96 гг., глава Центра изучения религии и обществе Института Европы РАН

Неожиданное добровольное отречение от престола высшего руководителя Римско-Католической Церкви и Государства Град Ватикан Бенедикта XVI повергло в состояние шока не только самую крупную христианскую церковную институцию планеты, но и всё международное сообщество. Первой реакцией религиозных лидеров и государственных деятелей, людей верующих и неверующих, было: «Этого не может быть, потому что не может быть никогда».

Оказалось, может. Среди многочисленных откликов на уникальное событие в Ватикане отметим реакцию уважаемого мной митрополита Волоколамского Илариона (Алфеева): «В нашем мире, где не имеющие власти отчаянно пытаются овладеть ею, а те, кто обладает ею, пытаются не потерять её любой ценой, тихий голос предстоятеля самой многочисленной в мире христианской церкви, говорящего о том, что он добровольно отказывается от своих полномочий,… звучит вразрез с распространённым образом мышления».

Имеется ли у христианства будущее? Архимандрит Павел (Стефанов)

Известное замечание Гегеля о том, что история всегда повторяется, Карл Маркс проницательно комментировал: «Он забыл добавить – в первый раз как трагедия, а во второй – как фарс». Многие склонны отнести эту известную максиму также и к современным процессам, происходящим в христианстве, которое, по их мнению, проходит неизбежную траекторию от триумфа к гибели. Тем не менее, следует задаться вопросом, одного ли порядка данные тенденции и руководят ли они абсолютно всеми ответвлениями самой большой мировой религии? Как надо их экстраполировать, чтобы получить сравнительно верный прогноз будущего?

Папа римский спасался от "черной смерти" огнем

Фото: renatar.livejournal.com

Тогочасне зображення хворих з бубонами

"В городе было полно мертвецов... Днем и ночью люди погибали от чумы. Об их смерти узнавали только из смрада. За день умирало столько, что некому было копать для них могилы. Хоронили по шесть-семь в одной яме. Умерших никто не оплакивал: по ним было столько же сожаления, как и по дохлой козе".

Так средневековый писатель Джованни Боккаччо описал эпидемию чумы, свидетелем которой был в родной Флоренции. Тогда - с 1347 по 1351 годы - в Западной Европе чума скосила треть населения.

Пораженные сначала чувствовали головокружение и сильный озноб. Впоследствии под мышками и между ногами появлялись гнойные шишки размером с куриное яйцо. На следующий день всю кожу покрывали отеки. Из-за безудержной вони к больному невозможно было подойти. Постоянная рвота и сильное потоотделение истощали организм, и на третий-пятый день человек умирал. Инфекция влияла на кровеносную систему, от чего труп темнел, поэтому болезнь стали называть "черной смертью".

Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття четверта: Створена благодать і нестворені енергії

Микола Крокош, доктор богослов'я

Портал «Релігія в Україні» продовжує публікацію серії статей Миколи Крокоша, присвячених різницям між католицьким та православним вченням. Четверта стаття цього циклу присвячена проблемі, яку активно обговорювали православні та католицькі теологи протягом ХХ століття. Йдеться про зіставлення вчення св. Григорія Палами про нестворені божественні енергії з католицьким розумінням благодаті. Чи можливо знайти компроміс між двома богословськими позиціями? Чи західна традиція ніяк не може бути узгодженою з традиційним східним богослов’ям?

Корреспондент: Реабілітація відьом. Знаменита інквізиція була одним з політичних інструментів боротьби за владу

Німецький священик Хартмут Хегелер домігся від влади Кельна засудження полювання на відьом

anton-praetorius.de

Влада Кельна виправдала знамениту відьму, спалену 400 років тому, – що стало сигналом для вчених, які прагнуть розвінчати ключові міфи про Святу інквізицію, пише Олексій Бондарев у №9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року.

Ні інквізиторів, ні відьом давно не лишилося, але примара боротьби за чистоту віри все ще бродить по Європі. І 2012 рік може ввійти в історію як переломний момент цієї боротьби. "Відьми" нарешті беруть гору над церквою, і допомагають їм у цьому, як не дивно, представники самої церкви.

Хартмут Хегелер, 65-річний протестантський священик і викладач слова Божого в одній зі шкіл Кельна, оголосив хрестовий похід проти Святої інквізиції і домігся дивного успіху.

У підсумку його діяльності влада Кельна офіційно засудила полювання на відьом, яке завершилося майже 400 років тому. За період з 1446 по 1662 роки в Кельні були викриті в чаклунстві понад 100 осіб. Всі вони були засуджені, і тільки за офіційними даними 38 з них були публічно спалені.

Як святкують католицьке Різдво в різних країн світу

У ніч з 24 на 25 грудня католики і протестанти відзначають Різдво Христове. У 145 країнах світу це найважливіше державне і релігійне свято. У всіх католицьких храмах цього вечора проходять Різдвяні богослужіння. Під час служби на вівтарі лежить фігурка немовляти - Ісуса Христа.

Після закінчення урочистої служби та проголошення Різдва Христового, її виносять із храму й урочистою процесією вирушають до вертепу. Різдвяний обряд освячення вертепу завершує грандіозний феєрверк.

Усі католики і протестанти вважають Різдво сімейним святом і поспішають зібратися разом за розкішно накритим столом. Проте в кожній країні є свої звичаї, яких на Різдво завжди намагаються дотримуватися, повідомляє tochka.net.

Папа Римський закликав Вселенського Патріарха "показати світові, що ми є людьми зрілої віри"

Католики і православні стоять перед однаковими викликами у культурній, соціальній, економічній, політичній та екологічній сферах. У зв’язку із необхідністю приймати ці виклики, нашим обов’язком є показати світові, що ми є людьми зрілої віри, людьми, які, незважаючи на напруження, є здатними працювати разом заради віднайдення істини і єдності. Як інформує Сatholicnews з посиланням на Ватиканське Радіо, про це Папа Бенедикт XVI написав у листі до Патріарха Константинополя Варфоломія І з нагоди свята Св. Андрія – покровителя православного світу.

Лист, написаний французькою мовою, Патріарху вручила делегація Папської Ради сприяння єдності християн на чолі з кардиналом Куртом Кохом в столиці Туреччини.

У листі Папа привітав усе православне духовенство і вірних, а також згадав нещодавню зустріч із Патріархом Варфоломієм І в Асижі під час дня роздумів заради миру і справедливості в світі.

Згадуючи про 20-ту річницю служіння Патріарха в якості духовного провідника православного світу, Папа наголосив на тому, що майбутнє євангелізації залежить від об’єднаного свідчення та любові, яку виявлятиме Церква, котру сам Христос заснував для своїх послідовників. Бенедикт XVI додав, що йому приємно спостерігати в серці служіння Патріарха прагнення до святості та об’єднаного свідчення, яке є настільки необхідним та сучасного секуляризованого суспільства.

Папа Римский знает, кто виноват в разделении христиан

Папа Римский Бенедикт XVI заявил, что "католики и протестанты несут на себе вину за собственное разделение".

Понтифик произнес эти слова во время своего первого визита в лютеранский храм Рима, который он нанес в воскресенье. Он воздал хвалу экуменическому пути преодоления разногласий: "Как прекрасно, что мы можем вместе молиться, петь те же гимны, вместе слушать слово Божье, обращать взоры к единому Христу".

Тем не менее, признал Йозеф Ратцингер, в ряде важных аспектов между католиками и протестантами еще сохраняются различия: "Мы не можем пить из общего бокала, стоять у общего алтаря, и в этом наша вина". Христианское единство должно представлять собой дар Божий, подчеркнул Папа Бенедикт в проповеди, произнесенной по-немецки. К сожалению, "сеть порвалась, пути разошлись, и общая любовь наша не может получить полного выражения. Но мы не должны ссориться, а искать пути к единству". "Некоторые утверждают, что сегодня экуменизм исчерпал себя, но это не так", - добавил римский первосвященник.