субота, 25 серпня 2012 р.

Рецензія на «Недоторканні», Франція, 2011


Автор: священик Роман Мельниченко, сімейний психолог.

Французьке кіно для мене завжди було і залишається близьким. Коли в 2001 році я подививсь Амелі, то відчуття були просто неймовірними. Кіно для емоцій, не для мозку так би я сказав. Ти просто дивишся, відпочиваєш і занурюєшся в саму філософію життя.
«Недоторканні», які вийшли через 10 років ще сильніше вплинули на мене. Перш за все коли дивишся цей фільм то з кожною секундою з тобою щось відбувається і спочатку не розумієш що саме. Тебе вириває з твого життя м’яко, ніжно, непомітно. Ти стаєш ще одним «недоторканним», вільним… Якісь глибоко заховані енергії наповнюють душу і змінюють. Проста, добра, талановита, іронічна, щира, відверта, геніальна, неповторна розповідь про життя. Про те що людина вища за обставини, за весь світ - людина вільна. Не світ володіє людиною, а вона ним. Ми можемо дивитись на одні і ті самі речі і факти під різним кутом та ставати їх рабами або богами. Свобода. Свобода діяти як хочеш, говорити що думаєш, любити… Воістину люби і роби що хочеш! Люби життя, люби світ, люби людей… Дрісс виходить з тюрми, ображена на нього прийомна мати виганяє його з дому але він купує їжу, стоїть на морозі і кормить своїх друзів зі своєї миски…


Він прямо і щиро формулює свої думки, він ніби над системою. Іноді він веде себе грубо, але там де це на його думку необхідно. Там де хтось перетинає невидиму межу душевної моральності. Ті стосунки які складаються у нього з багатим інвалідом приносять користь і йому і Філіпу, особливо останньому який не просто інвалід тіла, а також і духу. Філіп символізує поневолену більшість, яка пригнічена надмірною вагою фарисейської учтивості, іміджу, поведінки, манер тощо. Він вже давно не живе, він існує, але існування його обтяжує ще й тягар тіла.
Дрісс вчить його жити, радіти моменту тут і зараз, а Філіп дещо соціалізує хлопця, який тепер може «закріпитись» у суспільстві настільки щоб суспільство знову не кинуло його за грати просто за те що він інший. Просто за те що він не піддається загальній всепригнічуючій хворобливо нав’язаній системі цінностей суспільства, яке добровільно вдягнуло на себе рабські пута. Я людина, я живу, я радію кожній миті, я люблю… Дивіться серцем.

Відгуки: iereyr@gmail.com

Название: Неприкасаемые
Оригинальное название: Intouchables
Год выхода: 2011
Жанр: драма, комедия
Режиссер: Оливье Накаш, Эрик Толедано
В ролях: Франсуа Клюзе, Омар Сай, Анн Ле Ни, Одри Флеро, Клотильд Молле, Альба Гайя, Крагеде Беллуджи, Сирил Менди, Кристиан Амери, Грегуар Эстерманн, Жозефин де Мо и др.

О фильме:
В результате несчастного случая, аристократ Филипп оказывается прикован к инвалидному креслу. Он нанимает себе в помощники того, кто меньше всего подходит на эту роль, - молодого араба Дрисса, который только что вышел из тюрьмы. С его появлением, в спокойной и размеренной жизни Филиппа начинаются большие перемены...

Немає коментарів:

Дописати коментар