ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ ВІД ЯНУША КОРЧАКА

Януш Корчак - видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі.

У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще напередодні страшних подій.

Вдруге - коли відмовився бігти з варшавського гетто.

А в третій - коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися в вагон поїзда, що відправлявся в табір, до Корчаку підійшов офіцер СС і запитав:

- Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.

- А діти?

- Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.

- Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди - мерзотники.

Нікого з очевидців цієї розмови не залишилося в живих. Як не залишилося свідків і того, що Корчак по дорозі в Треблінк розповідав дітям казки, щоб відвернути їх від важких думок.

Але ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів - це було саме так. Януш Корчак - педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями - дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися.

Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака, залишається лише опублікувати 10 принципів виховання дітей, рекомендованих цією вражаючою людиною.

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та - третій, і це незворотний закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не стався до її проблем звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - їй воно важке не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам`ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток у ній творчого вогню. Це безмежна любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.