Те що Ленін розстріляв, те що Сталін заморив... Мої враження від Євромайдану

Нарешті дійшов до компа, щоб описати свої враження від ночі проведеної на Майдані. Я бував на ньому вдень і ввечері, але після спроби його повторного розгону (в що не вірилось) вирішив з друзями чергувати там. Ми допомагали прибирати сміття, бачили як добудовують барикади, прибирається сніг, пробували бутерброди і гарячий чай, які добряче додавали сил вночі.

Багато написано про атмосферу Євромайдану, хотілось би додати кілька слів. Як активному учаснику Помаранчевої революції відразу впало в очі, що це ІНША революція. Тоді ми вийшли, бо вірили в лідера, в те що він зможе нас привести до кращої долі і зрештою створили собі кумира за що і поплатились, дорого.  Тепер ми вийшли бо віримо в Україну, в українців, а головне в САМИХ СЕБЕ! Адже Україна – ЦЕ МИ, ЦЕ ТИ, ЦЕ Я!

Лише тепер слова сказані нашими предками «козацькому роду нема переводу» дійшли до глибин мого серця. І слова сказані Господом Ісусом Христом «мала закваска сквашує все тісто» набули іншого значення. Ми всі українці несемо в генах та в глибинах душі істинний дух героїв, незламних борців за свободу, за кращу долю, за правду. Ми – це наші предки, які живуть в нас. Окрім цього ми несемо велику шану, толерантність і терпимість до інших народів і вірувань. Подивіться на Луцьк і ви побачите як можуть в центрі міста бути поряд православний собор, католицький костел, лютеранська  кірха і синагога! Це – ми, це ми миролюбиві і терпимі! У нас затишно жити любому, так і має залишатись в майбутньому.

Але коли нашу віру попрано, коли наші права попрано, коли нашу свободу відібрано – ми повстаємо! Вся українська земля просякнута кров’ю наших предків за сотні років визвольної боротьби. Чи дешево нам дісталась свобода в 1991 році? Чи слабкими були наші предки? Чи боялись йти захищати своє? З самого початку державотворення ми мали демократичний дух, демократичну закваску народного волевиявлення і управління спочатку як народне Віче, а далі як Козацька Рада і нарешті народилась одна з перших в світі Конституція Пилипа Орлика, в основі якої лежали демократичні цінності.

Ви думаєте Петро, названий росіянами Великим, не знав про наш хребет? Чи не розумів він те, що наші люди навчені Церквою грамоті і Святому Письму (а отже що всі люди рівні перед Богом) були повною протилежність московським, затисненими насильницькою державою, холопам?

Ви думаєте більшовики не знали про наш хребет? Про силу нашого народну все ще не зламаною до кінця Московією та Російською імперією? Ленін знав і Сталіна навчив. Перший кат не бачив майбутнього СРСР без України і наших людей, а другий без наших територій. А для цього потрібно було зламати той хребет, в першу чергу вільному селянству та інтелігенції з духовенством, тому «роду якому нема переводу», тій заквасці, яка сквашувала все тісто. І взялись із завзяттям, з фанатизмом, «со рвєнієм».

І ми бачимо що трапилось. Нам зламали хребет: Ленін розстрілами, Сталін голодом і розстрілами. Далі залякуванням, гулагами, розстрілами і психлікарнями. Але хребет має властивість зцілюватись, особливо коли це український хребет, особливо коли стара закваска наших батьків і дідів все ще плаває в наших жилах і крові. І ось диво – вона нарешті вихлюпнулась на Майдан. Політики з опозиції самі не знають що з цим робити, вони самі ще сплять, окрім, можливо Луценка.

І що я побачив на Майдані? Що я бачу в собі і в людях які зі мною тут? Я бачу відродження нації, українського духу, справжніх українців і українок! І ми віримо в самих себе, надіємось на те що прокинеться все краще в нас самих, любимо один одного таким як є, а не розрізняємо на регіони, країни, віросповідання, мовлення. Ми не проти когось чи за когось, ми проти брехні, корупції, ледарства, обману -  в собі, і ми за правду і любов - в собі. Ми не за когось чи проти когось, ми – за себе!

Який сенс у продовженні Майдану? Можливо він і приведе до політичних змін, але зміни ці будуть іти еволюційно, поволі, тепер ми знаємо що чудес в цьому сенсі не буває. Не достатньо вибрати когось і що так буде щастя всім. Потрібно вибрати і проконтролювати РОБОТУ тих кого ми вибрали, показати їм КОМУ ВОНИ СЛУЖАТЬ і що БУДЕ коли вони не працюватимуть на НАРОД, тобто на НАС, на МЕНЕ.

Потрібно вийти і зібрати сміття не лише як це робиться на Майдані, а в межах всієї країни. Потрібно подавати руку людям які піднімаються чи спускаються по слизьким сходам не лише на Майдані, а в межах всієї країни. Потрібно очиститись від п’янства не лише на Майдані, а в межах всієї країни. Потрібно допомагати ліками, їжею, одягом тим хто цього потребує не лише на Майдані, а в межах всієї країни. Потрібно доносити своє слово, свою волю не лише до політиків великого рангу через Майдан, а до чиновників всіх рівнів в межах країни, бо вони служать нам за наші гроші! Потрібно молитись не лише на Майдані, а в межах всієї країни. Потрібно проявляти толерантність, терпимість, шану до людей різної статі, віку, віри, мовлення не лише на Майдані, а в межах всієї країни. Потрібно всім разом і завзято працювати не лише на Майдані, а в межах всієї країни!

Майдан – це прививання всім політикам, а нам -  це сповідання своєї сили, значимості, мужності і можливостей впливати на державотворення.

Нехай Майдан стоїть ще, ця мала закваска! І чим довше вона простоїть тим більше тіста сквасить!

Слава Україні!